"Андерсен" нашої доби

Астрід Ліндгрен народилася 14 листопада 1907 в містечку Віммербю на півдні Швеції, в сім’ї селянських фермерів. Батьки-селяни дали своїй дівчинці гучне ім’я Астрід Анна Емілія. Як стверджувала сама письменниця в автобіографічному збірнику «Мої вигадки» (1971), у неї було щасливе дитинство, повне ігр та пригод. Взаємини батьків залишилися для Астрід взірцем справжньої любові.

Астрід у дитинстві багато читала, тому навчалася легко. Проте у школі її найбільше мучила дисципліна на уроці. Закінчивши середню школу, Астрід недовго пропрацювала журналісткою в місцевій газеті, а потім поїхала до Стокгольма, де вчилася на стенографістку. Паралельно вона працювала за фахом.

У 1929 році Астрід працювала секретарем Королівського товариства автомобілістів в Стокгольмі, а два роки по тому вийшла заміж за свого начальника Стуре Ліндгрена. У 19 років Астрід стала матір’ю, у неї народився маленький син Ларс.

Відразу після заміжжя Астрід залишила роботу, щоб піклуватися про сина і про новонароджену доньку Карін (1934). За словами письменниці, її перша повість-тетралогія, «Пеппі Довгапанчоха» (1945) вийшла в світ саме завдяки дочці. Коли дівчинка захворіла, їй довелося щовечора розповідати всякі історії. Так, одного разу Карін замовила історію про Пеппі Довгапанчоха, ім’я якої вигадала на ходу. Книга мала приголомшливий успіх. Домогосподарці Астрід відразу ж запропонували роботу в дитячому видавництві і присудили кілька премій. Сьогодні її твори перекладені на багато мов в 60 і більше країнах світу. Історія про Карлсона також з’явилася завдяки дочці, яка часто розповідала про загадкового человічка, який залітав у вікно.

Крім дитячих книг, письменниця іноді створювала романтичні історії, наприклад, «Брати Левине Серце» (1979), а також дитячі детективи і шахрайські повісті про Еміля з Леннеберги. Астрід Ліндгрен стала першою дитячою письменницею у своїй країні, що отримала премію за досягнення в галузі літератури. Найбільший творчий розквіт письменниці випав на 1940-1950-і роки. Однією з найкращих робіт Ліндгрен була повість-казка про самотніх і занедбаних дітей «Міо, мій міо» (1954). У вільний від письменства час, вона вела різні ток-шоу та вікторини на шведському телебаченні та радіо.

Померла видатна письменниця 28 січня 2002 року в Стокгольмі, переживши чоловіка і сина.

Астрід Ліндгрен найвідоміші твори: «Пеппі Довгапанчоха» (1945), «Міо, мій Міо» (1954), трилогія про Карлсона (1955-1968), «Расмус-волоцюга» (1956), «Мадікен» (1960), «Еміль з Леннеберги» (1963), «На острові Сальткрока» ( 1964).

Цікаво!

Найяскравішим спогадом дитинства Астрід вважала приземлення маленького літака біля батьківської оселі.

Кар’єра Астрід Ліндгрен як письменниці почалася з історій, які вона розповідала дітям.

Успіх письменниці прийшов до Астрід Лінгрен після видання книги “Пеппі Довгапанчоха”

Астрід Ліндгрен завдяки своєму авторитету активно захищала права тварин і дітей.

Астрід Ліндгрен писала тільки для дітей, бо дорослі не здатні творити дива.

Роботи Астрід Ліндгрен були відзначені премією ім. Г. К. Андерсена, орденом Усмішки, орденом Нільса Гольгерсона, Премією Льюїса Керролла.