21 лютого - Міжнародний день рідної мови 

  21 лютого представники всіх націй і народностей можуть відзначати Міжнародний день рідної мови. Це свято було проголошене на Генеральній конференції ЮНЕСКО, яка відбулася 17 листопада 1999 року.

Головна декларована мета Міжнародного дня рідної мови — сприяння мовній різноманітності світу і стимулювання вивчення іноземних мов населенням різних країн. Крім того, ЮНЕСКО виступило за зближення культур і їх активну взаємодію, зокрема, в мовних питаннях, оскільки саме мови вважаються важливим інструментом розвитку духовної спадщини планети.

Міжнародний день рідної мови можуть відзначати носії 6000 мов, які на сьогоднішній день зафіксовані в світі. Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Однак багато мов сьогодні знаходяться на межі повного зникнення. У деяких мов не залишається живих носіїв, тому одним з методів порятунку лінгвістичного багатства планети експерти називають вивчення іноземних мов.
Як сказав генеральний директор ЮНЕСКО, пан Коіхіро Мацуура «Рідна мова дорога кожному з нас. Рідною мовою ми вимовляємо наші перші слова і найкраще висловлюємо наші думки. Вона є базою, на якій усі люди розвивають свою особистість з моменту свого першого подиху, і вона є тим, що підтримує нас протягом усього життя. Вона є засобом навчати повазі до самого себе, до своєї історії, до своєї культури і, головне, до інших людей з усіма їхніми особливостями».

Українська мова пройшла нелегкий шлях. Однак, попри всі перешкоди, для багатьох мільйонів людей вона була і є рідною, є мовою їхніх дідів, батьків і буде також мовою їхніх дітей. Ми щиро віримо, що краса і сила української мови пригорне до себе серця мільйонів інших людей.

В Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.
За даними Всеукраїнського перепису населення станом на 2001 рік українську мову вважали рідною 67,5% населення України. Російську мову визначили як рідну 29,6% населення. Частка “інших мов”, які були вказані як “рідна”, становила 2,9%.

Саме ми, заради прийдешніх поколінь, повинні зберігати і шанувати мову, як це робили наші славні предки. Любімо свою рідну мову, бо з нею наше майбутнє і майбутнє України!

   Охтирська міська центральна дитяча бібліотека для своїх користувачів провела заходи, присвячені цій важливій даті. Так, читацька зала оформила мовний калейдоскоп "Шануймо мову над усе, якщо ми хочем зватися народом"; в ЗОШ№4 в групі продовженого дня була проведена літературно-поетична година "Мова-чарівниця, сонячна, барвиста"; в ЗОШ№3, в 2-Б класі весело був проведений міні-конкурс "Мовний всезнайко"; на абонементі оформлена книжкова виставка "Єднаймося! Рідною мовою пишаймося!"; в гімназії для учнів 1-Б класу була проведена година спілкування "А як багато у бабусі України пісень, казок і приказок народу". Всі заходи були цікавими, пізнавальними, діти з великим задоволенням брали в них участь.

                            Пам'яті небесної сотні
   Революція гідності, що відбулася в лютому на головній площі країни, явила світові український феномен: мирний по суті народ, у генетичному коді якого закладена любов до ближнього свого, цього разу повстав. Повстав, аби захистити совість і обличчя нації, аби створити на теренах своєї держави простір правди та праведності.

Мамо, не плач. Я повернусь весною.

У шибку пташинкою вдарюсь твою.

Прийду на світанні в садок із росою,

А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач. Так судилося, ненько,

Що слово "матусю" вже не буде моїм.

Прийду і попрошуся в сон твій тихенько,

Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає

І рана смертельна уже не болить.

Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває,

Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину,

За те, що віднині будеш сама.

Тебе я люблю. І люблю Україну,

Вона, як і ти, була в мене одна.

                                                                  Оксана Максимишин-Корабель
   В пам'ять про ці події в Охтирській міській центральній дитячій бібліотеці була оформлена прес-інформ періодики "Хто тихо жив, а відійшов у дзвонах слави праведним героєм" та організований відеоперегляд "Палали шини і серця". Ці заходи не залишили байдужими відвідувачів нашої бібліотеки.

   "Були ми там, куди нас

     кликав час" (година пам'яті)

15 лютого 2016 року виповнюється 27 річниця виведення радянських військ з Афганістану. Щорічно напередодні цієї дати ми віддаємо данину пам'яті та поваги воїнам, які загинули, виконуючи свій військовий обов'язок. Біля їхніх могил лунають промови, звучать клятви, молитви. Майже в кожному українському місті і селі встановлено їм пам'ятники, пам'ятні знаки, у храмах служать по них панахиди.

Афганістан і сьогодні залишилася країною, на території якої як на шаховій дошці інші держави міряються між собою силою, залучаючи до бойових дій ті чи інші сторони місцевого населення. У квітні 1979 року, через рік після «квітневої революції», одночасно в усіх провінціях Афганістану почалося повстання проти комуністичного режиму. Падіння Кабулу і прихід до влади ісламських фундаменталістів могли привести до безладдя серед мусульманського населення радянських центрально-азіатських республік. Радянський уряд стурбувався такою перспективою, а ще він не хотів послаблювати свого впливу в Афганістані.

Радянське вторгнення було проведено за зразком вторгнення в Чехословаччину в 1968 році. Першими висадилися 24 грудня 1979 року на аеродромі Баграм, поблизу Кабула, частини 105-ої гвардійської повітряно-десантної дивізії. Одночасно до Афганістану увійшли через Кушку і через інші прикордонні пункти 357-а і 66-а моторизовані стрілецькі дивізії. У лютому 1980 року контингент радянських військ в Афганістані досяг 58.000 чоловік, а в середині 1980 року в Афганістан були введені додатково 16-а і 54-а мотострілецькі дивізії. Афганська армія чинила інтервентам завзятий опір. Їм допомагали гори, складний рельєф місцевості, які займають велику частину Афганістану. Отже, будь-яка наземна операція проходила з неймовірними труднощами.

Афганська війна тривала з 25 грудня 1978-го до 15 лютого 1989 року, тобто майже 10 років. Серед радянських військовослужбовців загинуло 2572 українців (17,09% усіх втрат). Із 620 тисяч радянських військовослужбовців, які пройшли через Афганістан, 150 тисяч (або 24,19% загальної кількості) становили громадяни України. Нікого з нас не можуть лишити байдужими страшні цифри: кожний четвертий із майже 600 тисяч військовослужбовців, які брали участь у бойових діях в Афганістані, - наш співвітчизник, і кожний четвертий із тих, хто не повернувся з Афганістану, - також наш співвітчизник.

15 лютого 1989 р. останній радянський солдат покинув територію Афганістану.

Схиляємо голову перед світлою пам’яттю тих, кому не судилося повернутися з тієї війни.

Віват усім, хто повернувся з поля брані

З Єгипту, Сирії, Анголи, Сомалі,

Хто бачив смерть в крутих горах в Афгані,

І тим, хто не прийшов до рідної землі,

Кого не стріла рідна мати на порозі…

І хай торочать злії язики,

Залишитесь Ви в пам’яті народу

Синами рідної Вітчизни навіки!  

              В Центральній дитячій бібліотеці в честь цієї дати була проведена година пам'яті "Були ми там, куди нас кликав час" та оформлена книжкова виставка-шанування з такою ж назвою. На заході були присутні полковник Бринжала Петро Олексійович - учасник бойових дій  в Афганістані 1984-1986 р.р., військовий радник, командир ескадрилії, 

Васильченко Валентина Павлівна (ракетні війська стратегічного призначення на Кубі (1962 р.)) та учні ліцею, які з інтересом слухали 

розповіді учасників бойових дій на території інших держав.

             Співпраця з охтирським радіо
   На протязі довгого часу наша бібліотека бере участь у записі передач охтирського радіо. Тематика наших виступів - пам'ятні дати, народознавство, інтересні події. Так, в одній з радіопередач були в гостях охтирська поетеса Тетяна Іванівна Акименко та діти - переможці міського конкурсу юних літераторів. Вони розповіли радіослухачам про конкурс та зачитали свої найкращі твори. А бібліотекар читацької зали Шепеля Л.І., чергових виступів якої з нетерпінням чекають слухачі, в своїх народознавчих радіогодинах цікаво і змістовно розповідає про народні звичаї і традиції, пов'язані з народними святами. Нещодавно вона розповіла в ефірі про свято Масляної, коли кожного дня відбуваються певні дійства. Також в кінці своїх виступів Людмила Іванівна знайомить слухачів з рецептами страв української кухні, які бажано готувати в те чи інше народне свято.

                      Зимові розваги
   В Центральній дитячій бібліотеці відбувся бібліодрайв "Розмалюй та одягни сніговичка", який набув популярності ще в минулому році. 
   Бажаючі приносили свої речі, в які і одягали уявних паперових сніговиків.
   Але чудовий подарунок зими - сніг, покликав їх на подвір'я біля бібліотеки. І тут з'явилася також весела компанія снігових хлопчиків та дівчаток.
   Ще довго вони милували око відвідувачів бібліотеки для дітей.
   Чекаємо майбутнього року та снігових фантазій.

  В Охтирці назвали кращих письменників і поетів

(Літературний конкурс)

   Зимової пори завершився конкурс юних літераторів. Нагадаємо, що такий конкурс проводиться протягом 10-ти останніх років. Юні таланти Охтирки змагаються у володінні словом у декількох жанрах: поезії, прозі, гуморі, фантастиці. Конкурс проводиться відділом молоді та спорту Охтирської міської ради при організаційній підтримці міської бібліотечної системи та відділу освіти.

   Мета конкурсу - розвиток творчих здібностей у дітей, удосконалення рідної мови, підвищення значення української літератури, формування світогляду і естетичних смаків. 

   У конкурсі взяли участь 53 учні 1-11 класів охтирських шкіл, учні ДНЗ "Охтирський центр ПТО" та училища соціальної реабілітації. Дя участі в конкурсі необхідно було підготувати не менше трьох власних віршованих, прозових та гумористичних творів, написаних українською мовою. Поважне журі перечитувало вірші, поеми, нариси, оповідання, робило висновки, вибирало кращі твори, узгоджувало свої уподобання і визначало місця для лауреатів.
   Впродовж десятиліття склад журі майже незмінний: Анатолій Дудченко, Тетяна Акіменко, Олена Полякова. Їм допомагали організатори конкурсу Світлана Долганова та Алла Фомічова.
   
                                   УВАГА! Оголошуємо найкращих!
                                                          ПОЕЗІЯ
   Молодша вікова категорія: 
   1 місце - Невдачина Аліса (2-А, шк. №11); Пастернак Катя (2 кл., шк.№1);
   2 місце - Зубко Надія (3-Б, шк. №3);
   3 місце - Криницька Анна (2-Б, гімназія); Єременко Софія (ОМЦПО-МАН);
   Середня вікова категорія:
   1 місце - Смага Марія (6-Б, шк. №1); Коляда Анастасія (6 кл., шк. №3);
   2 місце - Бессмертна Наталя (6-А, гімназія); Гончаренко Тетяна (7, шк.№6);
   3 місце - Тітов Павло.
   Старша вікова категорія:
   1 місце - Сліпець Валерія (училище соціальної реабілітації); Герасименко Тетяна (10 кл., гімназія);
   2 місце - Даниленко Тетяна (9 кл., шк. №6);
   3 місце - Криклива Ольга (9 кл., шк. №4);
                                                        ПРОЗА
   Молодша вікова категорія: 
   1 місце - Корнієнко Єлизавета (2-Б, шк. №3);
   Середня вікова категорія:
   1 місце - Васильченко Юлія (6 кл., шк. №8);
   2 місце - Черкашина Яна (6 кл., шк. №8);
   3 місце - Чикалова Анна (6-Б, шк. №1);
   Старша вікова категорія:
   1 місце - Вітрено Анастасія (10 кл., гімназія);
   2 місце - Сергієнко Катерина (11 кл., шк. №2);
   3 місце - Моісеєнко Віталіна (10 кл., шк. №8);
                                                       ГУМОР
   1 місце - Бейзим Вікторія (5-Б, шк. №1);
                                                 ЕПІЧНИЙ ТВІР:
   Думчикова Тетяна (10 кл., шк. №8);
                                           ВДАЛА ПРОБА ПЕРА:
   Готвянський Валентин (5-Б, шк. №1);
   Шмарай Дмитро (2 кл., шк. №6);
   Корець Мальвіна (4 кл., шк. №11);
                                      ЗА ФУНДАМЕНТАЛЬНІСТЬ:
   Заяц Інна (8 кл., шк. №8).

   Так журі розподілили місця між конкурсантами. Як бачимо, що до попередніх жанрів додались ще й епічні твори. А деякі твори визначені як вдала проба пера чи відзначені за фундаментальність. Тетяна Іванівна, Анатолій Григорович та Олена Полякова, незважаючи на свої справи, із завзяттям і скрупульозністю протягом двох днів читали і вирішували, хто на що здатен. Рішення приймалось на підставі набраних балів.
   Потім в міській дитячій бібліотеці відбулося публічне підведення підсумків конкурсу юних літераторів. Почалася презентація. Конкурсанти зачитували свої твори, які визнано найкращими. Діти прийшли не самі, а разом зі своєю групою підтримки - батьки, рідні, друзі.
   Тетяна Іванівна Акіменко: "Дехто брав участь уперше, а деякі учні опановують нові жанри. Наприклад, Таня Думчикова. Дівчина перелопатила всю історію України, і представила розвиток нації у епічному творі. Це дуже патріотично і це титанічний труд. Діти ростуть разом із конкурсом, і Таня і Оля криклива. Я сама багато вчуся у дітей - сприймаю світ, як вони, звертаю увагу на ситуацію в країні. Вони не говорять АТО, а називають війну війною і як можуть виявляють свої почуття, образність, ритм. У дітей зросла майстерність. Вони будуть нашими світилами. Зачепила ще поезія Тані Герасименко та Валентина Готвянського. Хочу зазначити що цього року між суддями великих суперечок не було. Діти звертають увагу на наші вимоги і шліфують свої твори".
   Алла Миколаївна Фомічова: "Мені запам'ятались Настя Коляда та Мальвіна Корець. Це справжні артистки, вони підкорили публіку виконанням своїх пісень, віршів та гумору. Незвичайна тема відношень - батьки-діти - прозвучала у Валерії Сліпець. У неї ціла поема на цю тему".
   Особливий настрій літературного вечора створили етюди, які виконувала на фортепіано Аліна Баришева. Музика та загадкове світло настільної лампи додали події неповторності. До приємної миті додалися ще й корисні нагороди - набори для творчості. Нагороди вручала заввідділом молоді та спорту Світлана Михайлівна Долганова.
   Анатолій Григорович Дудченко запропонував юним талантам зустрічатись з талантами старшого покоління нашого міста. Це буде корисно для удосконалення і розвитку своєї майстерності. Бібліотека завжди відкрита для спілкування всіх поколінь. 
   Юним літераторам бажаємо успіху й натхненя в чудовому світі творчості!