День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України

29 сепрня - День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Саме на ці серпневі дні 2014 року припав пік Іловайської трагедії, коли в результаті протистояння російським військам українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення.

В ніч з 23 на 24 серпня 2014 року відбулось наймасштабніше пряме вторгнення збройних сил країни-агресора на територію України. У плани Москви не входило здавати важливий стратегічний пункт, тому вона кинула проти українців свої регулярні війська. На момент вторгнення сили ЗС РФ складалися з дев’яти батальйонно-тактичних груп: 3500 осіб особового складу, до 60 танків, до 320 БМД (БМП), до 60 гармат, до 45 мінометів та 5 протитанкових ракетних комплексів.

Вже 24-25 серпня батальйони МВС України «Дніпро-1», «Миротворець», «Світязь», «Херсон», «Івано-Франківськ», Нацгвардії «Донбас» і сили сектору «Б» потрапили в оточення ворога.

28 серпня становище наших військових стало критичним. Між керівництвом АТО та Генштабом ЗС РФ відбулися переговори щодо надання гарантій безпечних гуманітарних коридорів для виходу з оточення українських військових за узгодженими маршрутами.

Граючи роль миротворця, президент Росії Володимир Путін, 29 серпня запропонував підконтрольним Росії незаконним збройним формуванням відкрити для українських військових гуманітарний коридор, яким би вони могли вийти з оточення. Насправді путінський «зелений коридор» став для наших військових справжньою дорогою смерті, адже тоді загинуло чимало українських військових.

За офіційними даними, під час Іловайської операції і подальшого розстрілу в так званому «зеленому коридорі» 366 українських воїнів загинуло, 429 – отримали поранення різного ступеню тяжкості, 300 – потрапили у полон.

До уваги користувачів представлено віртуальну виставку "29 серпня - День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України".

Живі, поки пам'ятаємо

День пам'яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України відзначається 29 серпня - саме в цей день у 2014 році, в ході російсько-української війни та Іловайської операції відбувся потужний прорив української групи військ з російського оточення, де проявився масовий героїзм добровольців і військових та загинула найбільша кількість українських воїнів.

Ті трагічні події російсько-української війни розгорталися на сході України, саме на полях соняхів, які вже поспіли. І саме під цими соняхами, сотні захисників України в боротьбі з ворогом поклали своє життя на вівтар свободи та незалежності нашої країни. Саме тому символом цього Дня став сонях.

Адже Україна для кожного із воїнів це є сонце в його душі, яке зігрівало і надихало захищати свій дім.

Саме до цієї пам'ятної та жалобної дати для кожного українця в філії # 1 представлено виставку - пам'ять "Живі, поки пам'ятаємо".

78-ма річниця визволення Охтирщини від німецьких загарбників

25 серпня - це дата, з якою пов'язане трагічне минуле жителів Охтирщини в роки Другої Світової війни. Це також день, який приніс радість - звільнення від окупації.

Близько двох років господарювали гітлерівці на Охтирщині. Бойові дії в серпні 1943 року на Охтирському напрямку стали частиною грандіозної епопеї, яка увійшла під назвою Курська битва.

В рамках святкування 78 річниці визволення Охтирщини від німецьких загарбників, в філії #1 представлено книжкову викладку з особистої колекції охтирського краєзнавця, на якій розміщено документи присвячені серпневим подіям 1943 року.

Зі святом, моя люба Україно!

 24 серпня – День Незалежності України #НезалежністьМовоюКниги

День незалежності України – головне державне свято України, що відзначається щороку 24 серпня на честь прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України.

Ще з часів Київської Русі українці прагнули жити вільно, сповідувати свої традиції та звичаї, не зазнаючи при цьому поневірянь та утисків. Історичні умови складалися так, що на наших землях постійно панували інші народи-сусіди, та попри все наші співвітчизники протягом століть боролися за свою свободу, і лише нинішнє покоління – наші сучасники у 1991 році вибороли її.

Ця визначна дата навічно увійшла в історію молодої держави золотою сторінкою її біографії, започаткувала нову епоху в житті українського народу, законодавчо закріпила його вікові, демократичні прагнення до національного відродження, духовної свободи, економічного зростання, культурного піднесення.

Цього року українці святкують 30 років незалежності своєї країни, упродовж яких вони відстоювали своє право бути вільними. І сьогодні триває боротьба за свободу, ідентичність та територіальну цілісність держави. Українські захисники відстоюють незалежність ціною власного життя.

До уваги користувачів представлено віртуальну виставку "Зі святом, моя люба Україно!"

Синьо-жовтий прапор - це символ свободи і боротьби за незалежність.

23 СЕРПНЯ УКРАЇНА ВІДЗНАЧАЄ ДЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА #НезалежністьМовоюКниги

Синьо-жовтий прапор для українців - це символ свободи і боротьби за незалежність.

Основою формування українських державних символів стала історична традиція ще з часів Давньої Русі.

4 вересня 1991 р. національний синьо-жовтий прапор піднято над Верховною Радою України.

У статті 20 Конституції України вказано, що державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.

“На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України постановляю установити в Україні День Державного Прапора України, який відзначати щорічно 23 серпня”, - йдеться в Указі Президента України від 23.08.2004 № 987/20 

До уваги користувачів представлено віртуальну виставку "Синьо-жовтий прапор - це символ свободи і боротьби за незалежність".

Прапор миру, вірності і волі

З нагоди Дня Державного Прапора України у філії №1 "Охтирська Публічна бібліотека" оформлено книжковий колаж "Прапор миру, вірності і волі" #НезалежністьМовоюКниги 

Україна єдина

Бібліотека приєднується до бібліомарафону #НезалежністьМовоюКниги присвяченого 30-й річніці Незалежності України та представляє книжкову виставку "Україна єдина".

30 років Незалежності України #НезалежністьМовоюКниги

30 років незалежності – це справді знакова подія, яку неможливо вмістити у вузькі межі формальних святкувань. Тому що Україна – молода країна з багатовіковою історією.

Упродовж сторіч мільйони українців боролися за здобуття незалежності, пройшли через зради, війни та голодомори. А здобувши таку омріяну свободу й державність, уже покоління наших сучасників було змушене відстоювати свободу та європейський вибір на революціях, а згодом – зі зброєю в руках захищати суверенітет і територіальну цілісність Української держави від зазіхань північного сусіда.

За 30 років незалежності Україна подолала надзвичайно багато викликів. Але ми вистояли, стоїмо й неодмінно переможемо!

ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ

Близько 3000 років тому на місці Охтирки жили землеробсько-скотарські племена скіфів. У період Київської Русі тут стояли слов’янські городища — прикордонні укріплення, пізніше зруйновані монголо-татарськими ордами. Майже 400 років були спустошеними степи — їх називали Дике поле. Щоб запобігти набігам татар, засновували фортеці і поселення — слободи, куди сходилися втікачі з Право-бережної України. Тому край отримав назву СлобідськаУкраїна, або Слобожанщина. Пізніше на місці старослов’янського городища на горі Охтир поляки заклали прикордонну заставу. 29 вересня1641 року вважають датою заснування Охтирки. З часом вона стає повітовим містом (адміністративним центром) Харківської губернії. Тут розвивалося ткацтво, чинбарство, чоботарство, кравецтво, ковальство,гончарство і килимарство. Щорічно у місті проводиличотири ярмарки, де торгували кіньми і великою рогатою худобою.У середині ХХ століття біля Охтирки було знайдено нафту — і місто стало нафтовою столицею України. За однією з версій, назву місту дала однойменна річка, що протікає через місто. У перекладі з тюркської Охтирка означає “лінива ріка”. Існує також легенда про походження назви міста. Якийсь вельможа їхав кінною повозкою по мосту через Ворсклу, аж раптом колесо провалилося в дірку. "Ах, дірка!” — вигукнув високий гість і випав з карети. Кажуть, що саме цей сердитий вельможа звелів наректи поселення Ахтіркою. Згодом воно стало Ахтиркою, а ще пізніше Охтиркою. Напередодні 380-річчя міста Охтирка пропонуємо нашим користувачам історико-краєзнавчу підбірку номерів "Кишенькової газети" "Історія рідного краю", в яких наші земляки-краєзнавці Наталка Ковальчук та Василь Заїкін цікаво і пізнавально розповідають про історію нашої малої батьківщини від сивої давнини і по наш час. Ці видання будуть цікаві широкому колу читачів різної вікової категорії.

Прапор наш, як літо, в сонці майорить - по долині жито, по горі блакить

23 серпня - День Прапора України.

Державний прапор – невід’ємний атрибут кожної країни, що уособлює самобутність та спадкоємність її державотворчих традицій. Його еволюція у своєрідний спосіб відображає багатовікові процеси розвитку, становлення та життєдіяльності державних утворень.

Синій та жовтий кольори прапору символізували Київську Державу ще до християнизації Русі. Це були також кольори герба Галицько-Волинської держави, більшості міст Київщини та загалом України. Упродовж історичного становлення Української держави синьо-жовтий прапор був символом боротьби за національні та соціальні права українського народу і за часів незалежності став Державним Прапором України. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса і багатство рідної землі.

Український прапор – це символ країни і є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. А під час Революції гідності синьо-жовтий стяг був символом не лише української держави, а й її народу, історичної спадковості, цінностей, прагнення свободи і справедливості, готовності до боротьби за власну честь.

З цієї нагоди пропонуємо до уваги наших користувачів тематичну підбірку літератури "Прапор наш, як літо, в сонці майорить - по долині жито, по горі блакить".

Шляхом історичної державності

День незалежності України – головне державне свято України, що відзначається щороку 24 серпня на честь прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України. Цього року українці святкують 30 років незалежності своєї країни, упродовж яких вони відстоювали своє право бути вільними. І сьогодні триває боротьба за свободу, ідентичність та територіальну цілісність держави. Українські захисники відстоюють незалежність ціною власного життя. Ще з часів Київської Русі українці прагнули жити вільно, сповідувати свої традиції та звичаї, не зазнаючи при цьому поневірянь та утисків. Історичні умови складалися так, що на наших землях постійно панували інші народи-сусіди, та попри все наші співвітчизники протягом століть боролися за свою свободу, і лише нинішнє покоління – наші сучасники у 1991 році вибороли її. Ця визначна дата навічно увійшла в історію молодої держави, золотою сторінкою її біографії, започаткувала нову епоху в житті українського народу, законодавчо закріпила його вікові, демократичні прагнення до національного відродження, духовної свободи, економічного зростання, культурного піднесення. З нагоди 30-річчя незалежності України пропонуємо до уваги наших користувачів книжковий історичний екскурс "Шляхом історичної державності".

Медовий або Перший Спас - Маковія

Першим з трьох літніх свят на честь Спасителя є Медовий Спас - 14 серпня. Свято Маковея - це поєднання двох світів, тобто народних українських традицій та християнських легенд. Не дивно, що українці відзначають три Спаси саме в серпні - це місяць нового врожаю та щедрості природи. У серпні збирають свіжий мед, саме до Першого Спаса, достигає багато овочів та фруктів, збирають врожай горіхів. І, звісно, збирають мак, звідки і назва, Маковія.

Що ж святять на Спаса? До церкви приносять святити мак та мед нового врожаю. І, обов'язково, воду. Мед не слід забирати додому. Після освячення, його треба віддати нужденним, або залишити, як милостиню, у церкві.

12 серпня в бібліотеці відбувся майстер - клас "Оберіг до свята". Під час якого дізналися про свято Маковія, традиції його святкування. Також виготовили оберіг - свічку. 

Приємний подарунок

Сьогодні бібліотека отримала подарунок від відомого мецената, професора, Героя України Володимира Матвієнка.

Книжка "Ознаки епохи" містить суму його вибраної публіцистики, що побачила світ на шпальтах часопису "Літературна Україна" впродовж останніх років. У своїх глибоко-аналітичних рефлексіях автор талановито осмислює українські реалії у їхньому історичному, геополітичному та філософському вимірах.

"Без'ядерний меморандум" - друга книга із серії "Терен людського життя". Видання присвячено складним та болісним подіям Української держави у 1994-2016 роках. Неможливо читати без обурення та суму про розкрадання військового озброєння Збройних Сил України, продаж та знищення ядерного потенціалу України, трагічну долю Чорноморського флоту України. Та знищити нашу державу, наш народ неможливо. І автор доводить це, розповідаючи про відновлення та постання Збройних Сил України і зміцнення обороноздатності Української держави.

Щиро дякуємо за подарунок Володимиру Матвієнку!

Міжнародний день корінних народів світу

Міжнародний день корінних народів світу відзначається 9 серпня починаючи з 1995 року за рішенням Організації Об’єднаних націй. Саме в цей день у 1982 році вперше відбулось засідання Робочої групи з питань корінних народів. Українська держава 20 березня 2014 року заявила про державні гарантії прав кримськотатарського народу в складі України, затвердивши відповідну постанову парламенту. За даними ЮНЕСКО, сьогодні у 70 країнах світу проживає близько 300 мільйонів представників корінних народів, які спілкуються понад 5 тисячами своїх етнічних мов і котрі дотримуються своїх культурних традицій. День був заснований задля того, аби світова спільнота пам’ятала про необхідність виявляти турботу і солідарність з представниками корінного населення, якому досить часто на своїй прабатьківщині загрожує асиміляція, або ж вони зазнають різних форм дискримінації (як це, приміром, відбувається зараз з кримськими татарами в окупованому Росією Криму). В Україні заведено вважати, що її етнонаціональну культуру складають українська нація, корінні народи та національні меншини. Єдиного і чіткого визначення поняття «корінний народ» наразі не існує. До корінних народів України зазвичай зараховують кримських татар, гагаузів, кримчаків, караїмів та кримських греків. Цього року Україна вкотре відзначатиме Міжнародний день корінних народів світу на офіційному рівні. Організатором заходів є Міністерство інформаційної політики України спільно з Меджлісом кримськотатарського народу та іншими організаціями.

Бібліотека - це крутіше дискотеки

В цьому могли переконатися вихованці гуртка "Сокіл" від ОМЦПО-МАН, які завітали 4 серпня до філії #1 Охтирської публічної бібліотеки. Дітям була представлена вікторина "Європа - близька та далека", цікава інформація про святкування Дня кавуна в різних країнах. А потім кожен міг зайнятися тією справою, яка йому найбільше до вподоби.

Благословенна Таврида

Крим досить яскраво представлений в літературі та мистецтві. Значно більше, ніж всі інші регіони України разом узяті. Це й не дивно. На багатьох митців Крим справляє незабутнє враження. Добре описано Михайлом Коцюбинським в одному з листів "Крим зробив на мене таке сильне враження (краса природи не тільки вразила мене, а й пригнітила), що я ходив тут як уві сні...".

Книжкова виставка "Благословенна Таврида" розкриває широку палітру кримського мистецького ландшафту. Видатні українські та світові майстри М. Коцюбинський, Л. Українка, Т. Шевченко, І. Карпенко-Карий, В. Рутківський, А. Кокотюха, А. Міцкевич, С. Руданський, Я. Щоголів, І. Айвазовський у своїх роботах зображують цю благословенну землю.

Я в горах над морем, на високім Таврі -

Хвилі пнуть на кручу, як іхтіозаврці.

А в затоці мирно: тиша там не бунт,

І розкинувсь город, давній Трапезунд.

Я не зміг остаться зараз там, у місті.

В мене славне свято: з України вісті!

"Україна -вільна!" - вчув я новину.

І подавсь у гори. Легко там зітхну.

(А. Кримський "В Трапезунті. Спомини з літа 1917 року")

Торгівля людьми - сучасний прояв рабства

Щороку, починаючи з 2014 року, 30 липня світова спільнота відзначає Всесвітній день протидії торгівлі людьми, який був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2013 році з метою підвищення інформованості громадськості про цю глобальну проблему і привернення уваги до тяжкого становища мільйонів жінок, чоловіків і дітей з усіх куточків світу, які стали жертвами торгівлі людьми, а також заохочення людей активно допомагати і протидіяти цьому злочину.

Торгівля людьми є надзвичайно глобальною та прибутковою злочинною індустрією в світі. За рівнем доходів вона поступається лише продажам наркотиків та зброї. Україна здебільшого була країною постачання або транзиту жертв торгівлі людьми, проте в сьогоднішніх умовах Україна є також країною призначення з високими ризиками внутрішньої експлуатації. Воєнний конфлікт, який вибухнув в Україні, як і в аналогічних ситуаціях в інших країнах, сприяє поширенню торгівлі людьми в різних її формах. 

В рамках циклу заходів з протидії насильстсва над людьми бібліотека-філія №1 представляє віртуальну виставку "Торгівля людьми - сучасний прояв рабства".

Полонений моря

Однією із видатних особистостей в історії Криму - є постать Айвазовського Івана Костянтиновича (Ованеса Айвазяна). До дня народження художника, живописеця вірменського походження, бібліотека-філія підготувала віртуальну виставку "Полонений морем".

Рідне місто пізнаю

До 380 річниці від Дня заснування міста Охтирки бібліотека-філія № 1 підготувала серію виставок. До уваги користувачів бібліотеки книжкова виставка "Рідне місто пізнаю".

Життя - це боротьба, а боротьба - це справжнє життя

1906 року народилася Олена Теліга - українська поетеса, публіцист, літературний критик, громадська діячка. 1918 батько, І. Шовгенев, став професором Київського політехнічного університету, О. Теліга навчалася в жіночій гімназії. У липня 1922 виїхала з родиною до Чехії. Навчалася на історико-філологічне відділення Українського педагогічного інституту. З 1929 р. проживала з чоловіком у Варшаві. У грудні 1939 у Кракові зустрілася з О. Ольжичем та приєдналася до ОУН. Працювала в культурній референтурі, готувала тексти листівок і відозв, які відправляли в Україну. Прибувши в жовтні 1941 у Київ, очолила Спілку українських письменників. Також очолила редколегію літературного додатку до газети "Українське слово" під назвою "Літаври". 12 грудня 1941 редакцію "Українського слова" арештували. Світ побачили лише 4 номери літературного додатку. У лютому 1942 р. нацисти розстріляли О. Телігу разом із її чоловіком М. Телігою у Бабиному Яру. Перша поетична збірка Олени Теліги "Душа на сторожі" (1946) вишла посмертно в еміграції, завдячуючи зусиллям учасників підпілля, які зберегли копії рукописів творів О. Теліги.

Бібліотека-філія №1 до 115 річниці від дня народження Олени Теліги представляє віртуальну виставку "Життя - це боротьба, а боротьба - це справжнє життя" .