неділю, 21 вересня 2014 р.

             Завжди у пам'яті...

   Відлітають, мов журавлині ключі, роки у вічність... Літа не зітруть у народній пам'яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за Батьківщину у роки Великої Вітчизняної війни.
   Україна - одна з тих країн, які зазнали найвідчутніших втрат.
   До тієї війни можна ставитись по-різному, по різному її називати. Але не можна забути тих, хто поліг у боях і на фронті і в тилу ворога.
   22 вересня наш народ відмічає День партизанської слави.
   В Україні діяло багато партизанських загонів, а у нас на Сумщині - відоме, овіяне легендами партизанське з'єднання С.А.Ковпака.
   Ми пам'ятаємо і вшановуємо мільйони героїв, чиї подвиги стали легендою і вічно житимуть у народній пам'яті, житимуть у віках і викликатимуть захоплення і велику шану всіх наступних поколінь.
   Саме в пам'ять про ті подвиги в нашій Центральній дитячій бібліотеці підготовлена і проведена для різних категорій користувачів година історії "Шумів суворо ліс Спадщанський", а також оформлена книжкова виставка "Біля джерел пам'яті і легенди".
   Діти мають можливість прослухати розповідь бібліотекаря Щур М.М. про ті буремні роки, потім переглянути фільм "Дума про Ковпака" і переглянути матеріали книжкової виставки. Така робота по патріотичному вихованню наших користувачів дає, мабуть, свої позитивні результати.
   Бо зараз багато наших охтирчан знаходяться в зоні АТО. Вони пішли туди добровольцями, захищати цілісність нашої України.
   І ми молимося за те, щоб всі повернулися живими. А в пам'ять про тих, хто, на жаль, вже не повернеться ми в читацькій залі організували куточок пам'яті. І, звичайно, розповідаємо дітям про цих героїв, які ніколи не помруть у наших серцях.

                                         Вічний вогонь палає,
                                         Дзвонить у далі століть,
                                         Вічний вогонь закликає -
                                         Щастя живих бережіть!
                                         Вічний вогонь клекоче,
                                         Люди, не треба війни!
                                         Щоб не вмирали наші
                                         Сестри, батьки, сини.








   
   

вівторок, 16 вересня 2014 р.

             Вода буває різною:
             І тихою і грізною...

   І знову вересень, і знову діти сіли за шкільні парти і поринули у світ знань: такий цікавий і необхідний.
   І, звичайно, допомагатимуть осягнути ці знання книга, комп'ютер, науково-популярний журнал чи газета.
   А всі ці речі є в бібліотеці, тому бібліотека знову йде в гості до своїх улюблених читачів.
   От і завітали бібліотекарі на початку вересня до учнів 3-А класу ЗОШ№1, щоб провести еколого-пізнавальну годину "Цікаве про океани світу". Адже Земля - це маленька піщинка в безмежному просторі Всесвіту, а ще - це дім для всіх людей, тварин і рослин. Для кожного тут є місце. Як дім складається з квартир - так і Земля - з окремих частин. Це - материки та океани.
   Саме про океани - найбільші водойми планети - йшла мова під час цієї пізнавальної години.
   Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний, Льодовитий океани і всі моря на Землі поєднані між собою і утворюють Світовий океан.
   А чому Тихий океан називають Тихим, що таке Атлантида і що відкрили Христофор Колумб та Фернан Магеллан і ще багато цікавого діти дізналися з розповіді бібліотекаря ЦДБ Щур М.М. 
   І, звичайно, діти переглянули цікаві книги та фото про Світовий океан і його мешканців.
   А якщо і вам стане цікаво - завітайте до нашої Центральної дитячої бібліотеки. 



        СПІВЕЦЬ  ДИТЯЧИХ  ТАЄМНИЦЬ
                                                      (Пам'яті Всеволода Нестайко)
   Незабаром мине 40 днів, як не стало улюбленого дитячого письменника Всеволода Нестайко.
   Його книги - найулюбленіші у дітей України.
   Пам'яті цього чудового письменника присвячена наша книжкова викладка.







пʼятницю, 12 вересня 2014 р.

Павло Арсенович Грабовський біографія, фото, розповіді - український поет, перекладач, учасник революційного руху

Павло Арсенович Грабовський


український поет, перекладач, учасник революційного руху


Народився в сім'ї сільського паламаря. Батько помер рано, залишивши 5 дітей на руках у матері. Навчався в Охтирському духовному училищі, Харківській духовній семінарії (1879-1882 рр. .).
У 1882 р. при обшуку в семінарії у П.А Грабовського були виявлені заборонена література і лотерейні квитки на користь політичних ув'язнених. Після відмови від дачі пояснень він був виключений з семінарії і поміщений під варту, а потім висланий на 2 роки під нагляд поліції за місцем народження.
У 1885 р. отримав дозвіл жити в Харкові, де став одним з керівників «групи революційних народників». У 1886 р. вступив на військову службу, в тому ж році за образу офіцера був направлений до війська Туркестанського військового округу. По дорозі, в Оренбурзі, був заарештований за поширення політичної літератури і відправлений назад до Харкова для дізнання. На допиті визнав своє знайомство з членами революційної групи, факти зберігання та розповсюдження заборонених видань.
У 1888 р. з Московської пересильної тюрми (Бутирки) відправлений на 5 років на заслання в Сибір. Поселений під нагляд поліції в Балаганськ (Іркутська губернія).
У 1889 р. взяв участь у складанні та розповсюдженні «Заяви російського уряду» проти звірячої розправи над ув'язненими 22.03.1889 р. (Монастиревский бунт). Після появи тексту заяви в зарубіжній пресі був заарештований і звинувачений у складанні політичної відозви.
У 1891 р. за постановою Іркутського губернського суду засуджений до позбавлення всіх прав стану і каторжних робіт на 4 роки. У 1892 р. за рішенням Сенату каторга була замінена на посилання-поселення в «найдальші місця Сибіру». Поселений в Якутській області (Вілюйськ), з 1896 - у Якутську.
У 1899 р. переведений у Тобольськ. У Тобольську давав приватні уроки, працював коректором, служив у ветеринарному відділенні губернського управління. Незадовго до смерті П. А. Грабовському доручили бути секретарем губернської наради про потреби сільськогосподарської промисловості. Продовжував займатися літературною творчістю, в 1899-1901 публікував статті у газеті «Сибірський листок».
Помер у Тобольську в 1902 р. від туберкульозу. Похований на Завальному кладовищі, поблизу могили декабристів.
   Про Павла Арсеновича Грабовського в бібліотеці організована книжкова виставка "Українська література у портретах: Павло Грабовський" та проведена літературна година "Я не співець чудової природи". Для користувачів бібліотеки випущена пам'ятка-присвята "Його поезія, мов стогін мученого серця".