четвер, 28 лютого 2013 р.

                                                                                                   
    Жіночі голоси у вітчизняній    
     літературі: Леся Українка     
                                  
   Як же треба любити свою Батьківщину, щоб назвати себе її ім'ям - Українка! Лариса Петрівна Косач страждала болями свого                      народу, любов до своєї землі переливала в творчість.                     
   Дитячі роки Лесі минули на Волині. Краса рідного краю -         предковічні соснові бори, задумливі плеса лісових озер, луки -      справили на неї незабутні враження. Всі спогади дитинства          відбилися в простих і щирих віршах поетеси.                             
   Про складне (через хворобу) життя Лесі Українки і її творчість 
дізнались діти ЗОШ№3 під час літературної бесіди-гри "Дівчинка з Полісся", яку для них підготували бібліотекарі Центральної               дитячої бібліотеки.                                                               
   Бібліотекар читацької зали Шепеля Л.І. розповіла про життєвий і творчий шлях відомої поетеси, прочитала її вірші для дітей. А   бібліотекар абонементу Рудіченко Ю.А. зробила огляд книжечок Лесі Українки для молодших школярів.                                          
   Діти дізналися, що її вірші "На зеленому горбочку",                    "Вишеньки", "Літо краснеє минуло", "Колискова", "Мамо, іде вже                зима", казки "Лілея", "Метелик", "Біда навчить" увійшли до                золотого фонду української дитячої літератури.                    
   Поезії Лесі Українки вчать любові до природи, до рідного краю.
                                                                                 



середу, 27 лютого 2013 р.


Не скупіться на добрі слова,

Бо у світі так мало добра…

« Найвища наука – мудрість.
А найвища мудрість – бути добрим»
 ( Григір Тютюнник)

   Доброта і чуйність, співпереживання, щиросердність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити у горі й біді – це завжди було в характері нашого українського народу. У наших традиціях споконвіку зберігалася звичка наділити прохаю чого, прихилити подорожнього.
   Інколи в нас закрадається думка і постає запитання: де та вулиця до правди і добра, якою треба йти кожному?
   На це запитання публіцист Ігор Золотухін відповів так: «Ця вулиця проходить через душу кожного з нас, і той храм, храм добра, правди і любові, кожен повинен будувати в собі, вимітаючи зі своєї душі зло і брехню, які вгніздилися в ній і руйнують її».
   Саме про добро йшла мова на виховній годині «Про красиві слова і красиві діла», яка пройшла в міській Центральній дитячій бібліотеці.
    Якби кожна зла людина зробила на одну злу справу менше, а кожна добра  – на одну добру справу більше, наскільки світлішим стало б наше життя. Дарувати людям добро і при цьому не чекати віддачі; підставити плече людині, яка потрапила в біду, навіть якщо ви її зустрінете раз у житті  - спішіть робити так.
   Про це говорила бібліотекар читацької зали ЦДБ Щур М.М.
   З великою увагою слухали учні молодших класів ЗОШ№4 розповідь бібліотекаря.
   Прочитали і кілька віршів про доброту, згадали оповідання та цікаві повчальні історії.
   А потім діти подивились лялькову виставу «Казка про добро», яку підготували юні артисти лялькового гуртка ОМЦДЮТ «Капітошка», яким керує Анісімова Т.В. На прикладі відомих дітлахам персонажів  – Вовка, Ведмедя, Зайчика, Баби Яги, матусі та братика і сестрички, які потрапили в заплутану історію  – діти вчилися бути добрими і чуйними, слухати старших, не кривдити менших.
   Адже
                       Доброта душі – сонця промінець,
                      Має людям у серці світити.
                      Доброті людській не прийде кінець,
                      Якщо будуть добрими діти.

   І якщо в серці хоча б однієї людини перемагає добро: світ ще не загинув, людство ще може врятуватися. Людина, душа якої горнеться до гарного, поверне світові втрачену гармонію.
   «Добре роби, добре й буде», - говорить народна мудрість.
   А вчити цьому треба змалечку.









пʼятницю, 22 лютого 2013 р.

                                        Мови рідної скарби

               21 лютого - Міжнародний день рідної мови

   Щороку 21 лютого народи нашої планети святкують Міжнародний день рідної мови. Це незвичайне свято і відзначають його по-особливому. В цей день люди нагадують одне одному про те, як важливо берегти рідну мову. Адже мова - це великий скарб народу.
   Мова твориться віками, тисячоліттями. І творить її весь народ. Мудро чинить той народ,  який вчиться рідної мови у дідів-прадідів, розмовляє нею, пише, співає. думає. І, звичайно ж, передає її своїм наступним поколінням.

                                                Поки жива мова в устах народу,
                                             до того часу живий і народ.
                                                                                          (К.Ушинський)

   Мова - це найважливіший і найміцніший зв'язок, що з'єднує  віджилі, живущі і майбутні покоління народу в одне велике живе ціле.
   Дитина, вивчаючи рідну мову, п'є духовне життя й силу з чистої криниці рідного слова.
   Саме для того, Щоб наші діти знали, розуміли і любили рідну мову, бібліотекар ЦДБ Щур М.М. та заступник директора ОМЦБС Мірошниченко С.Ю. підготували для учнів молодших класів ЗОШ№1 літературно-мовну гру "Коли жартують букви..."
   Діти відгадували цікаві ребуси про кожну букву алфавіту і взяли активну участь у веселому конкурсі "Буква заблукала". Так, за допомогою гри учні долучилися до милозвучних багатств рідної української мови.
   Згадували і прислів'я про мову, а дехто з учнів знає і віршики про рідну мову.

                                      О, що за мова! Лиш торкнешся слова -
                                      І заспіва воно, немовби вітер.
                                      Струни торкнувсь -
                                      І враз вона зітхнула, -
                                      Струна? Чи слово? Чи сама душа?
                                                                                        (М.Браун "Українська мова")

   Дуже хочеться, щоб жила наша мова у душі кожного з нас без примушення, як життєва потреба. І якщо ми бачимо себе вільним народом, ми повинні берегти мову і передати її 
наступним поколінням.







   

четвер, 21 лютого 2013 р.


             Бібліодесант "У цьому краї народились ми"

   Цікаво, в доступній формі ознайомить учнів молодших класів з історією рідного краю вирішили бібліотекарі ЦДБ Шепеля Л.І. та Рудіченко Ю.А. під час нового бібліодесанту в ЗОШ№3.
   Адже любов до рідного краю починається змалечку і з малого - з квіточки, травинки, дерева, рідного дому, рідного дитячого садочка, рідної школи...
   Діти з великим захопленням слухали про те, як (за словами О.Галкіна)
                     На козацьких вітрах на окраїні Дикого поля,
                     Де лиш сакми татарські курилися пилом століть,
                     Зав'язала Охтирка свою непокірливу долю
                     І з тих давніх часів непохитно й велично стоїть.
   Діти зізнались про історію рідної Охтирки - цього мальовничого заповідного куточка з лісами та прозорими водами Ворскли, про походження назви Охтирка. Адже є декілька версій походження назви міста - в перекладі з тюркської "ахтир" - місце, де щось пускають вниз по течії, "ахінти" - протік між двома озерами, а річка Охтирка саме і протікає між двома озерами: Білим і Зеленим. Існує й інша думка. В тій же тюркській мові є слова "ахтир" - місце, де влаштовують засідку, "ан тура" - біла фортеця. Охтирка була заснована і існувала як військове місто.
   Поговорили і про сучасну Охтирку. І, звичайно, переглянули книги про наше місто, цікаві художні дитячі книжки та журнали, що принесли бібліотекарі. Кожен вибрав собі додому книжечку до вподоби, щоб взяти почитати вдома.




                                У Долині Вітань біля Гори Чемності

   Доволі часто, зовні красива, акуратно одягнена людина поводиться грубо, непристойно. Така людина нікому не подобається. Навіть її зовнішній вигляд не може змінити думку оточуючих про неї. Всім нам хочеться спілкуватися, бути поруч із людьми добрими, чуйними, ввічливими. 
   Уже по тому, як людина вітається, яким тоном промовляє слова вітання, прощання, вдячності, можна робити висновки про її культуру і вихованість.
   Скажіть відверто, чи завжди нам добре у колективі, у дворі, вдома? І чому бувають сварки? Існує багато правил культурної поведінки та багато ввічливих слів.
   Щоб діти змалечку вміли правильно спілкуватись, не ображати один одного та оточуючих в Центральній дитячій бібліотеці підготували для учнів ЗОШ№4 годину-гру "У Долині Вітань біля Гори Чемності", під час якої діти дізналися про історію етикету в різних країнах світу, вчилися правильно звертатися до людей і висловлювати їм слова вдячності.
   Адже добре слово - зернятко, що зійшовши, дарує нам радість.

                             Сію дитині в серденько ласку,
                             Сійся-родися, ніжне "будь-ласка",
                             Вдячне "спасибі", "вибач" тремтливе -
                             Слово у серці, як зернятко в ниві.
                             "Доброго ранку", "світлої днини"
                             Щедро даруй ти людям, дитино.
                             Мова барвиста. мова багата,
                             Рідна і тепла, як батьківська хата.
                                                                        Т.Коломієць






пʼятницю, 1 лютого 2013 р.

                                                          ЗАХОПЛИВЕ ЧИТАННЯ -
                                                         ТО РОЗВАГА І НАВЧАННЯ

   Всім читачам дитячих бібліотек добре відоме ім'я дитячого письменника Джанні Родарі. І, звичайно, всі знають його "Пригоди Цибуліно", "Казки по телефону", "Планету Новорічних Ялинок" і багато інших творів.
   А в цьому році виповнюється 60 років, як найпопулярніший твір письменника "Пригоди Цибуліно" перекладено російською мовою. 
   Саме про цю книгу і цього відомого письменника ішла мова з учнями початкових класів ЗОШ№1 під час чергового бібліотечного десанту 31 січня.
   Діти з великим задоволенням слухали розповідь про письменника та його творчість. Багато хто з учнів читав "Пригоди Цибуліно", тому легко відповідали на запитання вікторини. Ну а коли з "чарівної скриньки" один за одним "вилізли" герої книги - діти були у захваті. Тут були сам Цибуліно з мамою, татом та своїми братиками, принц Лимон і кум дядько Часник, ненажера Апельсин і жаднюга Мандарин, містер Морквоу - наче живі і тільки з казки. Діти брали їх до рук і розповідали історії, які з ними пов'язані. Звичайно, згадали і сеньйора Помідора, і сеньйора Гороха - всіх персонажів книги.
   А ще бібліотекарі повідомили діткам про те, що ці казкові персонажі - в житті дуже корисні і смачні, коли попадають до нашого столу.
   Отож ці казкові герої впродовж вже кількох десятиліть вчать юних читачів розпізнавати добро і зло. А прийшли вони до нас з чудової книжки, яку подарував дітям усього світу відомий письменник з Італії Джанні Родарі.
   Як завжди, бібліотекарі познайомили діток з творами автора, які є в нашій бібліотеці, і з новинками - в нашій бібліотеці з'явилась нова книга Джанні Родарі "Принцеса Веселина". 
   Приходьте! Читайте!









   
                                                 ЗНАЙОМСТВО З БІБЛІОТЕКОЮ

   Навчити дітей любити книжку змалечку, піклуватись про неї - таке завдання завжди стояло і стоїть перед дитячими бібліотеками.
   Тому бібліотекарі нашої бібліотеки розробили ряд дуже цікавих пізнавальних екскурсій у "Книжкове місто", під час яких знайомлять дітей з дитячою бібліотекою, щоб всі малята знали, що бібліотека - це місце, де багато цікавих книжок і журналів.
                                         Тут книжки розумні спокійно живуть
                                         У тихій великій світлиці,
                                         А двері широкі відкрито ведуть
                                         До знань золотої скарбниці.
   Цими словами бібліотекар Шепеля Л.І. розпочала свою пізнавальну розповідь для учнів 1 класу ЗОШ№4, які 31 січня завітали в улюблений книжковий храм.
   Діти дізнались, що книжки допомагають у праці і навчанні. Саме з них ми дізнаємось про нашу країну, про навколишній світ. Про правила користування книгою, про новинки дитячої літератури, і, звичайно, про те, як створюється книга і як вона потрапляє вже до рук читача.
   Ну, а потім діти взяли участь у літературних розвагах. Їм запропонували літературну вікторину "сторінками улюблених книжок", вікторину у віршах "Впізнай казкового героя". Завітали і до загадкової сторінки "Відгадаємо загадку". За правильні відповіді діти отримали солодкі подарунки. Відвідали діти і кімнату з комп'ютерами.
   Ну і насамкінець юні користувачі бібліотеки отримали корисні поради про правильну роботу з книгою.