Не скупіться на добрі слова,

Бо у світі так мало добра…

« Найвища наука – мудрість.

А найвища мудрість – бути добрим»

 ( Григір Тютюнник)

   Доброта і чуйність, співпереживання, щиросердність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити у горі й біді – це завжди було в характері нашого українського народу. У наших традиціях споконвіку зберігалася звичка наділити прохаю чого, прихилити подорожнього.

   Інколи в нас закрадається думка і постає запитання: де та вулиця до правди і добра, якою треба йти кожному?

   На це запитання публіцист Ігор Золотухін відповів так: «Ця вулиця проходить через душу кожного з нас, і той храм, храм добра, правди і любові, кожен повинен будувати в собі, вимітаючи зі своєї душі зло і брехню, які вгніздилися в ній і руйнують її».

   Саме про добро йшла мова на виховній годині «Про красиві слова і красиві діла», яка пройшла в міській Центральній дитячій бібліотеці.

    Якби кожна зла людина зробила на одну злу справу менше, а кожна добра  – на одну добру справу більше, наскільки світлішим стало б наше життя. Дарувати людям добро і при цьому не чекати віддачі; підставити плече людині, яка потрапила в біду, навіть якщо ви її зустрінете раз у житті  - спішіть робити так.

   Про це говорила бібліотекар читацької зали ЦДБ Щур М.М.

   З великою увагою слухали учні молодших класів ЗОШ№4 розповідь бібліотекаря.

   Прочитали і кілька віршів про доброту, згадали оповідання та цікаві повчальні історії.

   А потім діти подивились лялькову виставу «Казка про добро», яку підготували юні артисти лялькового гуртка ОМЦДЮТ «Капітошка», яким керує Анісімова Т.В. На прикладі відомих дітлахам персонажів  – Вовка, Ведмедя, Зайчика, Баби Яги, матусі та братика і сестрички, які потрапили в заплутану історію  – діти вчилися бути добрими і чуйними, слухати старших, не кривдити менших.

   Адже

                       Доброта душі – сонця промінець,

                      Має людям у серці світити.

                      Доброті людській не прийде кінець,

                      Якщо будуть добрими діти.

   І якщо в серці хоча б однієї людини перемагає добро: світ ще не загинув, людство ще може врятуватися. Людина, душа якої горнеться до гарного, поверне світові втрачену гармонію.

   «Добре роби, добре й буде», - говорить народна мудрість.

   А вчити цьому треба змалечку.