пʼятниця, 22 лютого 2013 р.

                                        Мови рідної скарби

               21 лютого - Міжнародний день рідної мови

   Щороку 21 лютого народи нашої планети святкують Міжнародний день рідної мови. Це незвичайне свято і відзначають його по-особливому. В цей день люди нагадують одне одному про те, як важливо берегти рідну мову. Адже мова - це великий скарб народу.
   Мова твориться віками, тисячоліттями. І творить її весь народ. Мудро чинить той народ,  який вчиться рідної мови у дідів-прадідів, розмовляє нею, пише, співає. думає. І, звичайно ж, передає її своїм наступним поколінням.

                                                Поки жива мова в устах народу,
                                             до того часу живий і народ.
                                                                                          (К.Ушинський)

   Мова - це найважливіший і найміцніший зв'язок, що з'єднує  віджилі, живущі і майбутні покоління народу в одне велике живе ціле.
   Дитина, вивчаючи рідну мову, п'є духовне життя й силу з чистої криниці рідного слова.
   Саме для того, Щоб наші діти знали, розуміли і любили рідну мову, бібліотекар ЦДБ Щур М.М. та заступник директора ОМЦБС Мірошниченко С.Ю. підготували для учнів молодших класів ЗОШ№1 літературно-мовну гру "Коли жартують букви..."
   Діти відгадували цікаві ребуси про кожну букву алфавіту і взяли активну участь у веселому конкурсі "Буква заблукала". Так, за допомогою гри учні долучилися до милозвучних багатств рідної української мови.
   Згадували і прислів'я про мову, а дехто з учнів знає і віршики про рідну мову.

                                      О, що за мова! Лиш торкнешся слова -
                                      І заспіва воно, немовби вітер.
                                      Струни торкнувсь -
                                      І враз вона зітхнула, -
                                      Струна? Чи слово? Чи сама душа?
                                                                                        (М.Браун "Українська мова")

   Дуже хочеться, щоб жила наша мова у душі кожного з нас без примушення, як життєва потреба. І якщо ми бачимо себе вільним народом, ми повинні берегти мову і передати її 
наступним поколінням.







   

Немає коментарів:

Дописати коментар