До Міжнародного дня рідної мови

         РІДНА МОВА - З ПІСНІ ТА ЛЮБОВІ

   21 лютого всі народи нашої планети святкують Міжнародний день рідної мови.
   Мова - це великий скарб кожного народу, це духовне життя і історія народу.
   Цей день відзначають щороку починаючи з 2000 року.
   Про "підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності" було оголошено на 30 сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня - 17 листопада 1999 року в Парижі.
   Оскільки з 6000 тисяч розмовних мов, які існують у світі, близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову, як ознаку кожної нації. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність сприяють взаєморозумінню між народами.
   Про походження цієї дати та про різноманітність мов розповідали бібліотекарі Щур М.М. та Шепеля Л.І. учням молодших класів шкіл №1 та №3.
   Для них були підготовлені бібліотечна година Золотий ключик для малят" та година спілкування "Рідна мова, наче пісня, плине із дитинства".
   Учні 3-В класу ЗОШ№1 не тільки слухали цікаву розповідь, а й самі декламували вірші українських поетів та співали пісні українською мовою.
   Заходи пройшли дуже цікаво і невимушено.

                                                                        Бібліотека - територія творчості

                    Бісер в дизайні інтер'єру

   Бісероплетіння - одне з древніх народних мистецтв. Його історія сягає корінням в глибоку старовину. Крихітні кульки з отвором всередині подорожували по багатьом країнам і континентам. Археологи знаходили прикраси при розкопках найдавніших цивілізацій.
   Здавна люди показували свій художній смак і вміння. Вони прикрашали своє житло, одяг, себе різними амулетами, браслетами, намистом...
   Історія ж самого бісеру починається в країні пісків, в Єгипті... 
   Як саме розвивалось мистецтво бісероплетіння і що ж таке - бісер та які вироби з нього можна виготовляти - розповідала заступник директора ОМЦБС під час зустрічі з учнями 6 класу ЗОШ№4, які разом з класним керівником Котовим Ю.Р. завітали нещодавно до нашої бібліотеки.
   Адже бібліотека - це територія творчості, а бісер - це дуже захопливий вид мистецтва.
   Діти дізнались і про історію бісера, і про різні його застосування в інтер'єрі житла.  
   В читацькій залі бібліотеки була організована прекрасна виставка різноманітних робіт з бісеру. Діти мали змогу і послухати як робити квіти, дерева, вишивати картини, оздоблювати одяг, а також все це могли побачити, потримати в руках.
   Ну а потім було майстрування - дівчаткам захотілось трохи повишивати, а хлопчикам сподобалось набирати бісер на каркас, щоб потім зробити красиву квітку.
   Світлана Юріївна провела майстер-клас і показала деякі техніки свого мистецтва.
   Діти так захопились цією цікавою справою, що не хотіли йти додому. Отже членів гуртка "Бісеринка", який працює в бібліотеці, побільшало.
Адже красиву унікальну річ краще зробити своїми руками.

        До 25-річчя виведення радянських військ із Афганістану

                  Були ми там, куди нас кликав час

                                                                               Минають дні, ідуть роки

                                                                               Життя листки перегортає,

                                                                               А біль Афгану – на віки

                                                                               В душі чомусь не замовкає.

   Це було з нами…

Досі 150 тисячам українців сниться та війна, яка тривала з грудня 1979 до лютого 1989 року.

   За цей час військову службу на території Афганістану пройшли 620 тисяч радянських громадян. За офіційними даними, людські втрати радянської сторони становили 15 тисяч осіб, число поранених – майже 54 тисячі. Матері не дочекались з тієї війни синів, жінки – чоловіків.

   Як все почалось і навіщо – про це згадували хлопці групи 2-4 ЦПТО, які завітали до бібліотеки на годину-подорож пам’яті «Були ми там, куди нас кликав час». Про ту війну розповідала бібліотекар Шепеля Л.І., а потім хлопці разом з класним керівником Ніжнік О.С. та майстром Марченко М.Т. переглянули в режимі он-лайн документальний фільм про афганську війну. Дивились зі сльозами на очах, бо цим юнакам , що були в бібліотеці зараз стільки років, скільки було нашим хлопцям в той час. Вони загинули, ще не побачивши життя, не встигши закохатись чи мати дітей.

   З них 13 – були з Охтирки. Всі присутні в залі бібліотеки пом’янули загиблих та запалили скорботну свічку, прочитавши вірш «Горит свеча» поета Ігоря Печеного.

   В цей день багато звучало віршів про Афган і всі вони сприймалися зі сльозами на очах.

                               Поставте скибку хліба на стакан

                               І голови схиліть в скорботі вічній

                               За тих, кого убив Афганістан,

                               Чиї він душі зранив і скалічив.

                               О, Україно! Ніжно пригорни

                               Усіх живих своїх синів, як мати,

                               Щоб ми уже не бачили війни,

                               Не чули щоб ніколи звук гармати.

  

                                                                     До 200-річчя Т.Г.Шевченка

                                        Шевченко і Сумщина

   Знайомство з Тарасом Шевченком та його перебуванням на Сумщині продовжується. Цього разу подорожувати стежинами Кобзаря по нашій рідній землі завітали до бібліотеки учні 3-го класу ЗОШ№4 разом з вчителем Колєсніковою Наталею Олексіївною та бібліотекарем школи Хотєновою Світланою Михайлівною.

   Діти з великим задоволенням слухали розповідь бібліотекаря Щур М.М. а потім вірші поетів Сумщини і Охтирки, які декламували бібліотекар Рудіченко Ю.А. та учениці ЗОШ№4 Ященко Юля та Кирпотенко Даша.

   Діти відкрили для себе нового, раніше незнаного Шевченка, з творчістю якого вони тільки починають знайомитись.

                                   Чи був Шевченко ув Охтирці?

                                   Звичайно, був! – даю одвіт.

                                   Поет наш там, де є криниці,

                                   де рушники, де втоми слід…

                                   Де щиро так сумує вишня,

                                   що не гудуть уже хрущі.

                                   Де руки заломила тиша

                                   біля жіночої душі.

                                   Де чується прибою стогін,

                                   де вітер хмари навіва

                                   на ті задумливі дороги,

                                   де Україна ще жива…

                                   Чи був Шевченко ув Охтирці?…

                                                                                                К.Квітчаста

                       Пам'ятає Шевченка Сумщина

      7 лютого відбулася презентація виставки-проекту «Подорож Шевченковими стежками Сумщини», на яку завітали учні центру профтехосвіти групи 1-4 зі своїм керівником Герасименко І.Б. та бібліотекарем Оберемко Н.І.

   Учні з великою зацікавленістю віртуально мандрували в ті далекі часи, коли великий поет побував на Сумщині. Дізнались багато цікавого з його творчого та життєвого шляху. Переглянули репродукції малюнків, що їх малював Тарас Григорович в Лихвині, прослухали вірші про Шевченка наших сучасників-земляків.

                             

                                                                               200-річчя Т.Г.Шевченко

                     Пам’ятає Шевченка Сумщина

   Тарас Шевченко… Геній, мислитель, пророк. Людина незвичайної долі і незвичайного таланту, що здобула світову славу.

   Увібравши в себе душу народу, він підніс його духовну велич і красу на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ. Тарас Шевченко звеличив Україну, звеличив увесь український народ.

   Жителям кожного міста, села в Україні притаманна гордість за свою малу батьківщину, за видатних людей та за зв’язки з їхнім містом чи селом прославлених представників свого народу.

   Отож і жителі нашої області пишаються тим, що великий син українського народу Тарас Григорович Шевченко бував на Сумщині, де набирався снаги, творив, мислив, відпочивав, любуючись чудовою природою цього краю, його працьовитими людьми.

   Саме про перебування на Сумщині під час трьох подорожей по Україні розповідає виставка-проект «Подорож Шевченковими стежками Сумщини», яка оформлена в читацькій залі міської Центральної дитячої бібліотеки.

   Тут зібрана інформація про всі три подорожі поета; коли і в яких містах Сумщини він бував. На карті Сумської області позначені ці міста та села, а також пам’ятники та погруддя Шевченка, що є в нашій області.

   Представлені також твори, в яких згадуються місця перебування Тараса Григоровича на Сумщині, і портрети людей, які він малював (у кого гостював).

   На виставці ви також знайдете вірші місцевих поетів про Тараса Шевченка.

   Є тут і згадка про (можливе) перебування Т.Шевченко в Охтирці в 1846 році.

   Незабаром минає 200 років з дня народження славного сина України, та зайдіть у будь-яку хату і ви обов’язково знайдете портрет поета або його «Кобзар». Він – як член сім’ї, його знають від малого до старого. Знають і пам’ятають.

                              Спи ж спокійно, Поет, на Чернечій горі,

                              Не підвладний ти плинності часу.

                              Спи спокійно, Поет, серед всіх кобзарів

                              Ти найвищий думками, Тарасе!