Письменник - романтик і казкар

Вільгельм Гауф народився 29 листопада 1802 року в Штутгарті, в сім'ї секретаря міністерства закордонних справ. Батько Вільгельма, Аугуст Фрідріх Гауф, був середнім чиновником у Штуттґарті. По його смерті у 1809, матір із чотирма дітьми (Герман, народився 1800; Марі, 1806; Софі, 1807) переїхала до її батька Карла Фрідріха Ерзессера у Тюбінген. І тут маленький Вільгельм зачитується книгами з бібліотеки дідуся.

Вільгельм Гауф відвідував Тюбінгенську гімназію так само як із 1817 монастирську школу Бляубойрену. У період з 1820 по 1824 вивчав теологію у Євангельському монастирі Тюбінгену, де отримав ступінь доктора філософії. Був членом Тюбінгенської студентської корпорації "Германія" (нім.).

Із 1824 по 1826 Гауф працював домашнім учителем, подорожував у Францію та Північну Німеччину. 1827 року був редактором газети «Моргенблаттес фюр ґебільдете штенде» («Morgenblattes für gebildete Stände»). У 1827 році одружився з власною кузиною Луіз Гауф, котра 10 листопада 1827 народила дитину. Лише тиждень потому, 18 листопада 1827, Гауф помер від тифу, що тянувся від поїздки через Тіроль. Його могила знаходиться на старовинному кладовищі Гоппенлауфрідгоф у Штуттґарті. Одним з його нащадків є сучасний німецький політик, екс-міністр та екс-обербургомістр Франкфурта на Майні Фолькер Гауф.

Через свої неодноразово екранізовані казки та оповідання, Гауф, незважаючи на коротке фізичне життя, продовжує жити у літературі. Його ім'ям названа премія дитячої та юнацької літератури — премія Вільгельма Гауфа.

З-під пера Гауфа з'явилася новелла «Юд Зюс» («Jud Süß»), базована на житті Вюртемберґського фінансиста Йозефа Зюса Оппенгеймера (1698—1738), що була покладена в основу однойменного антисемітського нацистського фільму - пропаганди (1940).

Казки:

Альманах казок (1825):

- Казка у вигляді альманаху (Вступ)

- Караван

- Оповідання про каліфа-журавля

- Оповідання про корабля-привида

- Оповідання про відрубану руку

- Спасіння Фатьми

- Оповідання про Маленького Мука

- Казка про вдаваного принца

Альманах казок (1826):

- Александрійський шейх та його невільники

- Карлик Ніс

- Абнер, єврей, що нічого не бачив

- Мавпа у ролі людини

- Історія Альмансора

Альманах казок (1827):

- Їдальня в Шпессарті

- Оповідь про гульден із зображенням оленя

- Холодне серце

- Пригоди Саїда

- Стінфольська печера

Романи:

- Ліхтенштейн

- У рожевому саду короля Лаурінса

Сатира:

- Людина на місяці, або стукіт сердець це голос долі (видано у 1825 під ім'ям популярного Генріха Клаурена)

Оповідання:

- Отелло (1826)

- Співачка (1826)

- Юд Зюс (1827)

- Портрет Кайзера

- Останній лицар з Марієнбургу

- Естетичний клуб

Билини:

- Руїна Ройсенштайн.