Любити і допомагати

5 грудня відзначають Всесвітній день волонтера або Міжнародний день добровольців в ім'я економічного і соціального розвитку.

Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку (саме такою є повна назва цього Дня), проголошений рішенням 40-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 1985 р. на знак визнання важливої ролі добровольчих та інших організацій у соціальному й економічному розвитку суспільства.

Волонтер – у перекладі з англійської означає добровільний помічник. Волонтери — багатство народів. Волонтерство ґрунтується на добровільності, співчутті, солідарності з потребами та ідеями інших, а також глибокій повазі до всіх людей. Свій вільний час волонтери присвячують суспільних справ, беручи участь у всіляких акціях, програмах соціальної взаємодопомоги, культурного просвітництва тощо. Також цей день можна вважати святом людей, які допомагають персоналу дитячих будинків, будинків престарілих, лікарень швидкої допомоги і т. д. Досить часто волонтери ризикують своїм життям, беручи участь у ліквідації наслідків глобальних катастроф та природних катаклізмів чи інших надзвичайних ситуацій.

Офіційно вважається, що волонтерський рух бере початок у 20-х рр. XX ст. Після Першої світової війни, у 1920 р. у Франції, під Страсбургом, був здійснений перший волонтерський проєкт за участю німецької та французької молоді, у рамках якого волонтери відновлювали зруйновані війною ферми в районі місць найбільш запеклих боїв між німецькими й французькими військами. Потім цю естафету підхопила Індія й рух поширився світом.

У Загальній декларації волонтерів, прийнятій на XVI Всесвітній конференції волонтерів 2001 р. в Амстердамі, визначені наступні принципи діяльності волонтерів:

- визнання права на закріплення за всіма чоловіками, жінками та дітьми, незалежно від їх раси, віросповідання, фізичних особливостей, відповідного соціального та матеріального становища;

- поваги до гідності і культури всіх людей;

- надання допомоги, безкоштовні послуги особисто або організовано в дусі партнерства і братерства;

- визнання рівної важливість особистих і колективних потреб, сприяння їх забезпечення;

- перетворення волонтерства на елемент придбання нових знань і навичок, удосконалення здібностей, стимулюючи при цьому ініціативу і творчість людей, надаючи кожному можливість бути творцем, а не користувачем, спостерігачем.

Згідно зі статистичними даними, оприлюдненими Організацією Об'єднаних Націй, в усьому світі налічується близько 140 мільйонів волонтерів.

Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги – толоки, але роком народження українського волонтерства по праву можна вважати 2004 р. – Помаранчеву революцію та поглибився рух волонтерів у 2014 р. – саме Революція Гідності, а потім і війна на сході країни дали поштовх розвитку волонтерства, яке з поодиноких спорадичних випадків виросло в потужний громадянський рух. Саме волонтери добровольцями йшли на фронт, волонтери збирали по світу гроші й везли на передову все, що могли, починаючи зі шкарпеток і закінчуючи тепловізорами, приймали біженців, здавали кров пораненим, знаходили потрібні ліки, плели маскувальні сітки й готували борщові набори. Саме завдяки українським волонтерам – їхній шляхетній жертовності, активній громадянській позиції та фанатичній відданості справі – Україна вистояла й зберегла незалежність!

Волонтер — це покликання, спосіб життя. Сьогодні волонтери сприяють перемозі України і збереження її державності, не чекаючи за це винагороди. Волонтерська діяльність як прояв милосердя і доброчинності буде існувати доти, доки існує потреба людей у тій чи іншій допомозі та обмежена державна участь у задоволенні потреб своїх громадян, їхній соціальній підтримці.