Платон Воронько народився 18 листопада 1913 року в селі Чернеччина поблизу Охтирки. Його батько був ковалем, дід - кобзарем. З 10-річного віку хлопчик виховувався в Охтирському дітбудинку, де і закінчив школу-семирічку. У 1932 році закінчив автотехнікум і навесні того ж року за путівкою поїхав у Таджикистан на будівництво Вахшское будівництво. Там же почав писати свої перші вірші. У 1938-1941 роках навчався у Московському літературному інституті імені М. Горького.
Добровольцем пішов на радянсько-фінляндську війну 1939-1940 років. Був бійцем лижного батальйону, командував групою, що діяла у ворожому тилу. У роки Другої світової війни воював у винищувальному батальйоні, потім з травня 1943 року - в партизанському з'єднанні С. А. Ковпака. Командував групою мінерів-підривників, потім Олевським партизанським загоном. Брав участь в Карпатському рейді. Взимку 1944 року він був важко поранений; на санях через лінію фронту його доставили в Київ.
У 1945-1946 роках працював у редакції журналу «Дніпро». Брав участь у роботі Всесвітньої конференції демократичної молоді у Лондоні. У 1950 році П. Н. Воронько обраний депутатом Київської міської Ради депутатів трудящих. Депутат ВР УРСР 10-11 скликань.
Перу Платона Воронька належать книги «Партизанський генерал Руднєв» (1946), «Добрий ранок» (1950), «Славен мир» (1950), «Любі друзі» (1959), «В ім'я волі твоєї» (1974), «Бистрина» (1983) і ін
Вірші Воронько присвячені партизанам, молоді, боротьбі за мир, дружбу народів. Їм притаманні життєстверджуючі інтонації, яскравий національний колорит. Багато з них стали масовими піснями.
Поет писав також вірші для дітей. Він є автором понад 30 збірок віршів і поем та великої кількості книжок і книжечок для дітей. Серед творів, написаних ним для дітей, є вірші, балади, казки і фантастичні поеми як героїчного, так і побутового характеру. Ці твори багатопланові жанрово і тематично, розраховані на сприймання малят та школярів. У них насамперед впадають в око невимушеність авторської розповіді чи розмови з дітьми.
Він тонко відчуває гумор народної примовки, приказки, приповідки, охоче і з великим тактом використовує веселий, влучний жарт. Близький до народної поетичної творчості засіб ми знаходимо в багатьох віршах Воронька, як, наприклад, «Про бичка», «Пиріг», «Обновки», «Не хвались».
Серед дитячих творів П. Воронька особливе місце займає драматизована поема «Казка про Чугайстра» – це один з найкращих і найдовершеніших творів такого жанру. Твір приваблює читача чарівністю поетичних картин, в яких тонко поєднується казкове, фантастичне з реальним. Це високопатріотичний твір.
Дитячі вірші автора містять значний виховний потенціал.
Провідна тема творчості П. Воронька — праця. Кілька десятиліть ходить по країні Дитинства хлопчик Помагай — роботящий, чесний, завжди готовий прийти на допомогу. Враховуючи здатність дитини до наслідування, її бажання бути кращою.
П. Н. Воронько помер 10 серпня 1988 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
П. Воронько залишив свій яскравий слід в українській поезії. Своєю творчістю він вплинув на багатьох українських митців, зокрема на В. Симоненка, Д. Павличка та ін.
Платон Воронько — «поет-пісняр» (за словами М. Рильського). Кілька десятків його віршів покладено на музику, деякі і них стали популярними піснями.
«Я не знаю, чи читатимуть те, що я написав для дорослих, а діти читатимуть довго…» – був переконаний Платон Воронько. Так, його вірші стали улюбленими для багатьох поколінь юних читачів, вони живуть між людей, звучать на дитячих святах, вивчаються в школі, його книжки для малят виходили мільйонними накладами.
Немає коментарів:
Дописати коментар