Не втрачай надію!

Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями відзначається щорічно 3 грудня.

Відзначення цієї дати мобілізує підтримку громадськості для розв'язання найважливіших питань, що стосуються соціальної інтеграції людей з обмеженими фізичними можливостями, сприяє підвищенню обізнаності про проблеми інвалідності й привертає увагу до переваг інклюзивного суспільства, доступного для всіх.

Міжнародний день людей з інвалідністю був проголошений у 1992 році Генеральною Асамблеєю ООН (резолюція 47/3).

Історія його виникнення починалася у 80-х роках ХХ сторіччя, коли Організація Об’єднаних Націй оголосила 1983-1992 роки десятиліттям людей з інвалідністю. У цей період проводилися роботи з метою розробки заходів, спрямованих на поліпшення становища людей з інвалідністю і забезпечення рівних можливостей у суспільстві.

Законом України від 16 грудня 2009 року № 1767-VI нашою державою було ратифіковано Конвенцію про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї.

З метою забезпечення належних умов для реалізації соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод особами з інвалідністю, впровадження кращого світового досвіду у цій сфері, недопущення дискримінації, а також виконання зобов'язань, взятих Україною за Конвенцією про права інвалідів, Указом Президента України від 03 грудня 2015 року № 678/2015 «Про активізацію роботи щодо забезпечення прав людей з інвалідністю» також закріплено відзначення Міжнародного дня людей з інвалідністю в Україні щорічно 3 грудня.

Цей день є нагадуванням про необхідність виявляти турботи і милосердя до людей з особливими потребами. У світі налічується понад мільярд людей з інвалідністю.

Міжнародний день людей з інвалідністю – день підсумовування зробленого для цієї категорії громадян, аналізу фактичного становища людей з особливими потребами в суспільстві і визначення планів щодо поліпшення їх життєвого рівня. Цей день акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і культурному житті.

Інвалідність не є перепоною до повноцінного життя, це не вирок й не покарання. Люди з інвалідністю є повноправними членами суспільства, які потребують трішечки більше уваги та піклування, створення відповідних умов.

Відзначення цієї дати – це привід задуматись над проблемами, з якими щоденно стикаються люди з інвалідністю, посилити увагу до захисту їх гідності, прав і благополуччя.