Проходять роки... Після аварії на Чорнобильській АЕС минув двадцять сьомий рік. А біль не вщухає, тривога не полишає людей...
Ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип'яті люди ніколи не забудуть... В ту саму ніч з 25 на 26 квітня 1986 року відлік часу став для людства аж ніяк не мирним, а трагічно-тривожним. Відлік пішов на години, хвилини і секунди, о першій годині 23 хвилини, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції несподівано велетенське полум'я розірвало нічну темряву...
Пожежу було ліквідовано ціною життя відважних і безсмертних.
Вдячна пам'ять про них житиме вічно. Вони молоді, мало прожили але багато зробили!
Їм вічна пам'ять і людська шана!
...З того часу минуло 27 років. Але Чорнобиль назавжди залишився зоною національної трагедії.
Саме про цю трагедію та її героїв ішла мова під час години пам'яті "Гріх непростимий - Чорнобиль", яку підготували бібліотекарі Центральної дитячої бібліотеки для учнів 9-го класу ЗОШ№4.
Учні разом з бібліотекарем Шепелею Людмилою Іванівною знову повернулися в той день, коли молоді хлопці-пожежники кинулися рятувати людство від смертельного дихання атомного реактора.
Згадали і тих, хто був на ліквідації цього лиха пізніше. Хвилиною мовчання згадали всіх.
Про Чорнобильську трагедію ішла мова і під час екологічної бесіди-роздуму "Чому то так? А зберегти все як?", яку провели для учнів молодших класів ЗОШ№1 бібліотекарі Щур Марія Михайлівна та Мірошниченко Світлана Юріївна.
В бібліотеці до цієї сумної дати організовано перегляд літератури "Чорнобиль - це хрест України".
Хай стане мир міцнішим у стократ,
Хай над землею чисте небо буде.
Чорнобиль - попередження, набат,
Його уроків людство не забуде.
Немає коментарів:
Дописати коментар