Павло Арсенович Грабовський

український поет, перекладач, учасник революційного руху

Народився в сім'ї сільського паламаря. Батько помер рано, залишивши 5 дітей на руках у матері. Навчався в Охтирському духовному училищі, Харківській духовній семінарії (1879-1882 рр. .).
У 1882 р. при обшуку в семінарії у П.А Грабовського були виявлені заборонена література і лотерейні квитки на користь політичних ув'язнених. Після відмови від дачі пояснень він був виключений з семінарії і поміщений під варту, а потім висланий на 2 роки під нагляд поліції за місцем народження.
У 1885 р. отримав дозвіл жити в Харкові, де став одним з керівників «групи революційних народників». У 1886 р. вступив на військову службу, в тому ж році за образу офіцера був направлений до війська Туркестанського військового округу. По дорозі, в Оренбурзі, був заарештований за поширення політичної літератури і відправлений назад до Харкова для дізнання. На допиті визнав своє знайомство з членами революційної групи, факти зберігання та розповсюдження заборонених видань.
У 1888 р. з Московської пересильної тюрми (Бутирки) відправлений на 5 років на заслання в Сибір. Поселений під нагляд поліції в Балаганськ (Іркутська губернія).
У 1889 р. взяв участь у складанні та розповсюдженні «Заяви російського уряду» проти звірячої розправи над ув'язненими 22.03.1889 р. (Монастиревский бунт). Після появи тексту заяви в зарубіжній пресі був заарештований і звинувачений у складанні політичної відозви.
У 1891 р. за постановою Іркутського губернського суду засуджений до позбавлення всіх прав стану і каторжних робіт на 4 роки. У 1892 р. за рішенням Сенату каторга була замінена на посилання-поселення в «найдальші місця Сибіру». Поселений в Якутській області (Вілюйськ), з 1896 - у Якутську.
У 1899 р. переведений у Тобольськ. У Тобольську давав приватні уроки, працював коректором, служив у ветеринарному відділенні губернського управління. Незадовго до смерті П. А. Грабовському доручили бути секретарем губернської наради про потреби сільськогосподарської промисловості. Продовжував займатися літературною творчістю, в 1899-1901 публікував статті у газеті «Сибірський листок».
Помер у Тобольську в 1902 р. від туберкульозу. Похований на Завальному кладовищі, поблизу могили декабристів.
   Про Павла Арсеновича Грабовського в бібліотеці організована книжкова виставка "Українська література у портретах: Павло Грабовський" та проведена літературна година "Я не співець чудової природи". Для користувачів бібліотеки випущена пам'ятка-присвята "Його поезія, мов стогін мученого серця".