Українська оселя - як віночок. Там вам і вишиті рушники, і доріжки, і подушечки, і серветки, і скатертини, і килими та картини. Наші предки любили прикрашати своє житло. Ці традиції передавалися з покоління в покоління. З діда-прадіда в Україні розписували чисто вибілені стіни, різьбили вікониці, ложки; малювали ікони, картини, плели мереживо, вишивали рушники, сорочки, наволочки; клали візерунки на глиняний полив'яний посуд. Багато з цих традицій дійшли і до наших днів.
Про цікаві традиції прикрашати оселі та про українську вишивку дізналися учні школи №6, що відвідують оздоровчий майданчик, і завітали до нашої бібліотеки. Для них бібліотекарі підготували етнографічну годину "Скарби бабусиної скрині".
Діти послухали розповідь про історію вишивального мистецтва, розглянули і вишиті простирадла, яким більше 50-60 років, багато рушників різних років і різних регіонів України. Цими незвичайними речами була прикрашена читацька зала. А ще тут були жіночі хустки, які вдягали на свята; глиняний та дерев'яний посуд, а також сучасні вишиті хрестиком та гладдю картини.
Дітям було дуже цікаво.
А ще діти почули прекрасні вірші українських поетів про вишивку та рушник.
Дивлюся мовчки на рушник,
Що мати вишивала,
І чую: гуси зняли крик,
Зозуля закувала.
Знов чорнобривці зацвіли,
Запахла рута-м'ята,
Десь тихо бджоли загули,
Всміхнулась рідна мати.
І біль із серця раптом зник,
Так тепло-тепло стало...
Цілую мовчки той рушник,
Що рідна ненька вишивала...
Дивлюся мовчки на рушник
Що мати вишивала...
Потім учні переглянули цікавий документальний фільм та мультфільми та взяли участь у цікавому веселому конкурсі, за що одержали "медалі". Діти змістовно і весело провели час у бібліотеці.
Літня прогулянка книги продовжується.
Немає коментарів:
Дописати коментар