вівторок, 21 травня 2013 р.

   У граніті, у бронзі, в серцях

                             70-річчю Курської
                           битви присвячується

                                Давним-давно одкорчилась війна,
                                Лишились обеліски та кургани...
                                Під кулями ворожими сповна
                                За тишу заплатили ветерани.
                                З роками їх вже менше у строю,
                                Вкорочують життя їм давні рани...
                                На варті миру в рідному краю
                                Стоять з синами поруч ветерани.

   Немає в Україні місця, яке б не зачепила Велика Вітчизняна війна своїм чорним крилом. По всій території йшли важкі кровополитні бої.
   На території нашої Охтирки та на її околицях також точились бої, особливо в районі радгоспу "Ударник". Саме тут влітку 1943 року проходив завершальний етап Курської битви - найкровополитнішої битви за всю Велику Вітчизняну війну.
   В цьому році ми відзначаємо 70-ту річницю Курської битви і наша бібліотека активно включилася в цю роботу.
   17 травня в читацькій залі пройшла година пам'яті "Між життям і безсмертям мости", присвячена нашим землякам, які боронили від ворога рідну землю, а також всім тим, хто брав участь у боях на Курській дузі.
   На зустріч з учнями 7 класу ЗОШ№4 ми запросили наукового співробітника краєзнавчого музею Бойко О.В., яка дуже цікаво розповіла дітям про бої під Охтиркою. Показала багато фотографій і документів про ту історичну подію.
   Діти і вчителі з великою увагою слухали розповідь про героїв-визволителів. Далі діти ознайомились з матеріалами книжкової виставки.
   На закінчення зустрічі всі присутні підійшли до пам'ятника О.Бересту, де і закінчили годину пам'яті, згадавши всіх героїв хвилиною мовчання.

                                   Уранці знову іде до мене
                                   Рожевий, добрий сонця схід.
                                   Не бачив зранених я кленів,
                                   Не зустрічав страждань і бід.
                                   І грому я не чув страшного,
                                   Що зветься іменем "війна".
                                   Я виріс із зерна нового -
                                   Післявоєнного зерна.
                                   Як радісно рости і жити,
                                   Коли цвітуть сади, поля.
                                   І пахне не вогнем і димом,
                                   А медом й травами земля!
                                     (Ю.Воропай "Спасибі за мир")









            
   

Немає коментарів:

Дописати коментар