"Поезія - це завжди неповторність..."

Охтирська міська Центральна дитяча бібліотека (вул. Армійська, 2) 21 березня, у Всесвітній день поезії, провела за круглим столом поетичне чаювання "Поезія - це завжди неповторність". На зустріч-спілкування були запрошені переможці міського літературного конкурсу серед дітей та молоді 2017 року і поетеса Олена Георгіївна Полякова. За чашкою гарячого, запашного чаю юні поети зачитали свої улюблені поезії, а Олена Георгіївна люб'язно ознайомила всіх присутніх зі своїми новими, ще ніде не опублікованими творами.

ПОДАРУНОК ДО ДНЯ ПОЕЗІЇ

Охтирська міська Центральна дитяча бібліотека (вул. Армійська, 2) напередодні Всесвітнього дня поезії отримала приємний подарунок від редакції журналу «Однокласник» - виграла у розіграші в соціальній мережі «Фейсбук» до Дня українського добровольця збірку поезій Миколи Вороніна «Вірші одного Кіборга» з дарчим підписом від автора.
Уявіть, що ви перебуваєте в умовах, коли терези вагів «життя-або-смерть» хитаються, як метроном. Уявіть, що за вашою спиною те, заради чого варто жити. А всередині – пам'ять, що визначає вас як Людину. Війна – це завжди про цінності. Але поетична збірка Миколи Вороніна найменше торкається тем, які часто асоціюються у нас із війною.
Ця поезія – передусім про любов, яка рятує нас. Про те, що тримає нас тут, і те, що змушує нас іти вперед. «Лиш боротись значить жить», - писав Іван Франко, а проте важливіше – пам’ятати, заради чого ми боремося.
Цікава, неординарна збірка, містить багато фотографій із місць проведення АТО.

І несподіваним сюрпризом для колективу нашої книгозбірні стала книга Анастасії Левкової «Старшокласниця. Першокурсниця», подарована читачам Охтирської міської Центральної дитячої бібліотеки і надіслана в тій же самій бандеролі.
У житті Лілії переламний період: завершення школи та вступ в університет. У цей час відбувається стільки всього: кохання й «сотворення кумирів», перипетії взаємин із друзями та вчителями, розчарування – передусім у собі, але врешті-решт прийняття себе та інших такими, якими вони є. Це час, коли обираєш професію, що визначатиме вектор твого життя; коли починаєш розуміти, в якій країні живеш, і усвідомлюєш себе її громадянкою… Тільки все це відбувається не зараз – Ліля переживала це на початку нашого століття, коли ще не було соцмереж, а мобільні телефони та комп’ютери вважали розкішшю. Про те, як це – бути підлітком на початку 2000-х, читайте у щоденнику Лілії Маринник.
Ця книга – роман для старшого шкільного віку.

ВСІХ, КОГО ЗАЦІКАВИЛИ ЦІ КНИГИ - ЗАПРОШУЄМО ДО НАШОЇ БІБЛІОТЕКИ: ПРИХОДЬТЕ, БЕРІТЬ, ЧИТАЙТЕ!

ЧИТАЙ І ПОДОРОЖУЙ

Бібліотекарі Охтирської міської Центральної дитячої бібліотеки (вул. Армійська, 2) разом з учнями 1-А класу ЗОШ№1 (вчитель О. М. Мирошниченко) здійснили краєзнавчі мандри Охтирщиною "Читай і подорожуй". 

Сумщина – це прадавня українська земля, край небесно чистих річок і озер. У будь-яку пору року нас привітають стародавні міста краю. Серед мальовничих місцевостей Сумщини є заповідний куточок природи - це Охтирщина з її лісами і прозорими водами Ворскли. Завжди рада гостям вічно молода Охтирка – місто трьох століть, гусарська столиця. Розташована на перехресті доріг, що ведуть до Харкова, Сум, Бєлгорода, Полтави, Охтирка розвивалася як ремісничий і торговий центр, завжди була багатою на таланти і на щирих, працьовитих, чистих душею людей. З цікавістю слухали першокласники розповідь про історію заснування Охтирщини, її минуле і сьогодення, розглядали малюнки з краєвидами Охтирки, розповідали, за що вони люблять своє рідне місто.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Великдень славить писанка господня: традиційне писанкарство

Кажуть, історія - це вічність, а культура - це той великий скарб, національне надбання, що передається від покоління до покоління, примножується, збагачується. І на сьогодні саме бібліотека є осередком збереження національної культури, народних традицій і звичаїв, історії свого  краю, виступає своєрідним організатором спілкування жителів, осередком підтримки їхньої духовності. Збереження і примноження славних традицій українського народу, відродження духовності, народних звичаїв і обрядів  краю - одне із пріоритетних завдань бібліотек.

Саме з цією метою в стінах Центральної дитячої бібліотеки нашого міста (вул. Армійська, 2)14 березня відбулася зустріч людей, які присвятили себе відродженню культурної спадщини Слобожанщини, під назвою - «Великдень славить писанка господня: традиційне писанкарство». Гостями нашого заходу були Любов Олександрівна Ярцова, член Національної спілки майстрів  народного мистецтва України (м. Суми), Надія Олександрівна Гордієнко, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (с. Хухра), Аліна  Володимирівна Свирид, народний майстер, викладач Сумської дитячої художньої школи ім. М.Г.Лисенко. На творче спілкування прийшли талановиті особистості нашого міста – Тамара Миколаївна Назарова, Тетяна Миколаївна Гайдуковська, Марія Іванівна Поліщук, Людмила Іванівна Сахно, Яніна  Генадіївна Тищенко та інші.

Народні свята – один з важливих елементів духовної культури  народу, а  свято Великдень (день Воскресіння Ісуса Христа) - одне з найсвятіших, найрадісніших і найбільших свят християн. Символом свята Пасхи є яскраво розписане яйце – писанка. У наших пращурів-слов’ян яйце було символом вічного оновлення природи, перемоги життя над смертю, на честь Сонця, Землі, Весни і Води. Яйце – це символ Землі, а жовток – Сонця. Крашанки у віруючих в Христа  завжди  слугували символом Воскресіння Ісуса, а з ним і очищення на благо нового кращого життя. Червоне яйце символізувало кров Христа і одночасно стало символом Воскресіння.

 В Україні здавна існував звичай на Великодні свята дарувати один одному крашанки та писанки. Цей звичай перетворився на ритуал, якого дотримувались не лише прості люди, а і вельможні особи. Вважається, чим більше  яєць буде подаровано і отримано в подарунок, тим щасливішим для людини складеться рік. Адже Великодні посвячені писанки та крашанки приносять у дім щастя, добробут і благословення. Найперша писанка, одержана на Великдень, має чудодійну силу. Її зберігають до наступного Свята.

Великодні подарункові яйця виробляли з порцеляни, кришталю, дерева, коштовного каміння, срібла та золота. Серед них були справжні шедеври мистецтва.

Секретом і вмінням, як власноруч виготовити свою неповторну, чудодійну і магічну писанку, поділились наші гості - сумчанки Любов Олександрівна та Аліна Володимирівна.

Присутні на творчій  зустрічі  мали  можливість  освоїти  техніку писанкарства.

Майстрині розповіли про значення магічних символів,  що надають писанці велику силу оберегу. Магічні символи були  дуже древні, їх різноманітність дає можливість зрозуміти глибину мудрості українського народу, його вміння оберігати себе, свою оселю, родину, життя, утворювати магічне писанкове коло захисту в обрядах  та звичаях.

ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО

ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО… Український поет і художник, який найглибше й художньо найдосконаліше розкрив українську душу, осмислив минуле, сучасне і майбутнє України, став могутнім джерелом національної свідомості, символом України.

Доторкнутись серцем Шевченківських творів, згадати сторінки його біографії, а особливо – дитинства, пройти Шевченковими стежками Сумщини, дати відповідь на питання: «Чи був Шевченко у Охтирці?» змогли діти на годині художнього сприйняття «Світе тихий, краю милий, моя Україно…», яку провели напередодні Шевченківських днів працівники Центральної дитячої бібліотеки (вул. Армійська, 2) для дітей групи продовженого дня ЗОШ№4.