Осінь ходить по планеті

   Найяскравіша пора року, вона викликає захоплення, радість і сум одночасно. Скільки радості приносить її краса! Це прекрасна пора з тихими дощами та бабиним літом, золотим листям і щедрими дарами саду й городу. Скільки дарунків і різних щедрот! 
   Найчарівнішій і найщедрішій порі року присвячена виставка-інсталяція "Ходить осінь по планеті". Тут справжній овочевий калейдоскоп - це все дарунки щедрої осені та її братів-місяців. 
   Золота осінь принесла червонощокі яблука, медові грушки, солодкий виноград, смвчні кавуни й дині. Працьовитими руками були зібрані буряки, морква, цибуля, картопля, квасоля, листата капуста. Пишається соняшник своїми зернятками, золотом виграє кукурудза, гордо красується гарбуз! 
   Гімном осені і її щедрим подарункам, вдячністю роботящим рукам, що це все виростили і зібрали, промовляють до всіх спостерігаючих дари господині осені.
   І дорослі й діти люблять тебе, осінь!  

І на тих рушниках доля краю мойого

Під такою назвою 11 серпня 2016 року в читацькій залі ЦДБ відкрилася етнографічна виставка дипломних робіт студентів-випускників Сумського  державного педагогічного університету ім. А.Макаренка. В своїх роботах, виконаних під керівництвом  заслуженого майстра народної творчості, члена Національної спілки майстрів народної творчості Гулей Ольги Володимирівни, студенти намагалися відродити старовинні народні традиції, зокрема – вибійку. Вибійка,вибиванка, мальованка, друкованиця, димка – так називали в Україні тканини з візерунками, який наносили на них узорно різьбленою і змащеною фарбою дошкою. Вибійка  передувала  вишивці, заміняла її. Вибійкові рушники можуть стати  окрасою будь-якого інтер’єру, принести в нього цікавий акцент,зробити його неповторним, Усе це природнє, гармонійне, автентичне, від нього віє  позитивною енергетикою. Можемо ствердити, що ручна народна вибійка – унікальне явище в українському народному мистецтві.

Вибійка існувала з давніх-давен в Україні. У Райковецькому районі Житомирщини археологи знайшли камяний штамп-печатку з ХІ-ХІІ ст., яким вибивали орнамент. Відомо, що у Київський Русі славилися своїми роботами майстри-вибійники Києва, Чернігова, Полтави та інших міст.

 Для робіт використовували лляне та конопляне домашнє ткання, рідше - бавовняні або шовкові тканини фабричного виготовлення. Полотна підбирали гладенького рівномірного ткання, поливали водою, викачували їх "рублем" або "скляним "галом".
Давні дошки були невеликі, з одним мотивом. Згодом почали вирізьблювати на ширших. Бували дошки завширшки як полотно та квадратні для вибивання узорів на хустинах.
Фарби для вибійок виготовляли переважно з природних барвників.

 Найпоширеніші техніки ручного виготовлення вибійкових тканин - зверхнє і кубове вибивання.
Зверхнє вибивання - фарби розтирали на олії з насіння льону чи конопель. Олію довго виварювали, щоб орнаменти відбитки на полотні були чисті, без затіку. Приготовлену фарбу наносили на різьблену дошку, розтирали по всій площині та притискали до туго натягнутої тканини. Вибите полотно розвішували для просушування.

Щоб створити вибійку дво- чи триколірну, використовували для кожного кольору окремі дошки. Спочатку відбивали на полотні один колір, просушували, а потім по черзі інші

Найбільша в Україні колекція вибійкових рушників знаходиться в Полтавських художньому та краєзнавчому музеях.

Виставка старовинних ікон, присвячена хрещенню Київської Русі

   28 липня православні України відзначають День Хрещення Русі. Це свято об'єднання всіх, хто бажає добра, миру, світлого майбутнього Україні.
   Цього року День Хрещення Русі співпадає з святкуванням тисячоліття духовно-культурних зв'язків Київської Русі та Святої Гори Афон.
   Прийняття християнства - важлива подія в розвитку українського суспільства як невід'ємної частини європейської цивілізації. 

   У ЦДБ до цього свята відкрилася виставка старовинних ікон.

День захисту дітей

Мистецтво орігамі

   Липень. В повному розпалі літні канікули школярів. Кожного дня в нашій бібліотеці лунають дитячі голоси - наші читачі обмінюють книги, спілкуються зі своїми друзями, переписуються в соціальних мережах. Приходять самі, приводять з собою батьків, бабусь і дідусів, своїх братиків та сестричок і навіть своїх маленьких чотирьохлапих друзів. Одного разу наш читач - Денисов Ілля, учень 3-Б класу гімназії, побачивши на нашій виставці дитячі вироби своїми руками розповів, що захопився мистецтвом орігамі. Хлопчик побачив фігурки в інтернеті і поступово, крок за кроком, навчився створювати чудові поробки. Діти почули розповідь Іллі і попрохали навчити мистецтву орігамі і їх. З великим завзяттям почалося навчання. Тепер наші маленькі користувачі в свій вільний час збираються в бібліотеці і з звичайних аркушів паперу створюють різноманітні цікаві композиції.