понеділок, 11 листопада 2013 р.

Гриб-грибок, стрибай у козубок

                                              ГРИБ-ГРИБОК,
           СТРИБАЙ У КОЗУБОК


   Приємно погожого дня побродити нехоженими лісовими стежинами по грибних місцях. Трава ще сизіє від вранішньої роси, лісові далі розмиті молочним туманом. Під ногами шелестить давно опале листя. Пахне грибною ріллю. Лісова тиша повниться пташиними співами. Десь неподалік вистукує дятел. А он, виграючи своїм пухнастим хвостом, збігає вниз по стовбуру дерева білочка...
   Так, милуючись неповторною красою лісу, непомітно заходиш все далі і далі...
   Хитро розрахував ліс свої подарунки. Не одразу й помітиш, що в оксамиті трави ховається грибок. А поруч ще один, а там ще і ще...
   А чи збирали ви коли-небудь гриби?
   Гадаємо, що багатьох з вас ці лісові красені примушували прямувати до лісу з корзинами. А якщо так, то ви, мабуть, знаєте, що збирання грибів не лише відпочинок і розвага. Це також напружена праця, під час якої треба бути зосередженим та уважним.
   Саме про те, які гриби треба збирати і як розпізнати гриби їстівні та отруйні дізналися учні 
2-А класу ЗОШ№1 під час інтерактивної години-гри "Все про гриби", яку підготували бібліотекарі ЦДБ Щур М.М. та Мірошниченко С.Ю.
   Діти разом з бібліотекарями зазирнули до загадкового світу грибів та дізнались багато нового і таємничого з життя природи.
А ще учні відгадали загадки про гриби та згадали прислів'я та приказки про царство грибів.
   І звичайно переглянули дитячі журнали "Котя", "Яблунька", "Маленька фея", де безліч цікавого матеріалу та фото і картинок про цих лісових мешканців, і цікаві книги, які розповідають про цю групу живих істот, що поєднують у собі ознаки і тварин, і рослин.
Щоб краще закріпити одержану інформацію,  діти  переглянули мультфільм " Мудрі казки. Про гриби". В цьому допоміг мультимедійний пристрій, що є в класі. 
    А якщо вас, шановні друзі, зацікавила ця інформація, пропонуємо перечитати ці книги:
1. Дари лісів/Ю.Я.Єлін.-4 вид.,доп. і перероб.-К.:Урожай,1987.-304с.,іл.
2. Каменчук В.В. Ходімо з нами по гриби. Вірші.-К.:Веселка,1979.
3. Косенко Л.В. Обережно! Мухомори з поганками:Виховна година//Позакл.час.-2008.-№8.-С.52-54.
4. Мандруймо у дивосвіт:Географічний атлас для наймолодших.-К.,2007.
5. Рощин О.М. Гриб-грибок, стрибай у козубок:Наук.-попул. книжка.-К.:Веселка,1985.
6. Рощин О. Мухомор і 100000 його братів.-К.:Веселка,1968.
7. Тойбис В.Б. За грибами.-Х.:Прапор,1974.
8. "Котя":№7-8(2013),№9(2010).
9. "Яблунька":№3(2013),№4;2(2009),№4(2006).







алкоголь і молодь


                                         АЛКОГОЛЬ І МОЛОДЬ

   Година-диспут "Алкоголь: особистість і здоров'я" пройшла в Пункті вільного доступу до Інтернету нашої бібліотеки.
   На неї зібралися учні групи кравців-закрійників ДНЗ "Охтирського центру ПТО".
   Дівчатка прослухали розповідь бібліотекаря Щур М.М. про історію виникнення алкоголю, чому і що люди п'ють і, взагалі, з чого починається пияцтво. 
   В продовження розповіді учні подивилися в режимі он-лайн документальний фільм "Технология спаивания", який справив на них велике враження і вони жваво обговорили його. Фільм дуже пізнавальний та повчальний. Як кажуть, краще раз побачити, ніж сто разів почути. Учні побачили, що підступність алкоголю полягає в тому, що розплата готується поволі, непомітно. Але вона - неминуча.
   На закінчення цього диспуту бібліотекар прочитала слова Джека Лондона:
   "Хмільне завжди простягає нам руку, коли нас спіткала невдача, коли ми підупадаєм на силі, коли ми стомлені і вказує надзвичайно легкий вихід з такого становища. Але обіцянки це фальшиві: оманливе душевне піднесення, фізична сила, яку воно обіцяє, примарна; під впливом хмільного ми втрачаємо справжні уявлення про цінність речей".
   Ця година-диспут стала продовженням іншої зустрічі з учнями цієї групи, де ми говорили про шкідливий вплив нікотину на людський організм.
   Проводячи такі диспути, години спілкування бібліотекарі мають за мету довести до свідомості дітей та підлітків думку про те, що перш ніж взятися за цигарку чи чарку вони повинні все зважити, все зрозуміти і зробити зусилля і вирішити ніколи не торкатися цих предметів.
   І завжди пам'ятати: здоров'я, справжня радість життя і щастя несумісні з тютюном і спиртними напоями.  




пʼятниця, 8 листопада 2013 р.

І багата, і чудова рідна українська мова


І  БАГАТА, І ЧУДОВА 
РІДНА УКРАЇНСЬКА  МОВА
( Літературна радіо сторінка)


9 листопада – День української
 писемності та мови

   В листопаді 1997 р. був виданий указ Президента України
 «Про День української писемності та мови».

   В ньому сказано про те, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі  української мови в консолідації українського суспільства встановлено в Україні День української писемності та мови, який відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.
   Це робиться для того, щоб привернути увагу до історії української книги і до сучасних її проблем.
   Віхами історичного розвитку культури освіти книжкової справи в Україні безумовно є видатні пам’ятки українського народу, такі як «Реймське» Євангеліє, вивезене до Франції дочкою київського князя Ярослава Мудрого Анною,  «Остромирове Євагіліє», що вважається найдавнішою і точно датованою пам’яткою рукописного мистецтва, «Київський Псалтир».
   Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня інтелектуальна і  мислительська діяльність народу, - говорив О. Олесь.
   Одна вона у нас така – Уся співуча і дзвінка, Уся плакуча і гримуча Хоч без лаврового вінка, - писав Т. Шевченко.
   Коли  забув ти рідну мову, Яка б та мова не була  – Ти втратив корінь і основу Ти обчухрав себе дотла, - так сказав А. Білоус.
   Українська мова – державна мова України. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: у Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляє близько  45 мільйонів людей і вона входить до другого десятка найпоширеніших мов світу.
   Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сімї. Спільно з російською і білоруською мовами вона входить до східнослов’янської  підгрупи словянської групи мов.
   Безперервність історичного розвитку етносу на українських землях від середини І тис. н.е. до нашого часу може свідчити про те, що після розпаду праслов’янської мовної спільності в цьому ареалі почав формуватися український етнос і відповідно – українська мова. Вона перейняла від  праслов’янської  значний специфічний лексичний фонд і чимало фонетичних та граматичних (насамперед, морфологічних) рис, які в інших словянських мовах замінилися новими, а в українській мові вони склали найдавнішу групу мовних особливостей.
   Разом з християнством  до Київської Русі  прийшла старослов’янська (або церковнословянська) мова, створена на базі давньоболгарських діалектів  Кирилом і Мефодієм (одних з перших словянських культурних діячів). Нею писалися релігійні та офіційні тексти. Старословянська мова довгий час виконувала функції писемної мови.
   З 14 по 18 ст. на теренах України  побутувала староукраїнська мова, яка активно використовувалася як писемна. Поява новоукраїнської мови, яка згодом стала сучасною літературною, датується 19 ст. Її зачинателем вважається письменник І. Котляревський, а основоположником – Т.Шевченко. В основі сучасної літературної мови лежить система полтавсько-наддніпрянських говірок.
   Питання походження словянської писемності залишається досі остаточно не з’ясованим. Але однозначно визнано факт її існування ще до Хрещення Русі. Про це маємо декілька свідчень у стародавніх літописах.
Рідна мова, єдина любове!
Чую пісню твою молоду.
Надивляюсь на диво бузкове
У провіснім ранковім саду!
Грає майво росою на стеблах,
Серед поля дзвенять голоси.
Рідна мово, росту я крізь тебе
У розповні земної краси.
   Мові складали хорали і сучасні письменники, бо усвідомлювали: нам треба голосу Тараса, оскільки нова дійсність розкриває нові грані буття людини і народу.
   П. Тичина вважав: поет повинен розкрити все людству і правду, проблеми нового суспільства, і нову сутність мови.
Бо то не просто мова, звуки,
Не словникові холодини –
В них чути труд, і піт, і муки,
Чуття єдиної родини.
В них ліс шумить і пахне квітка,
Хвилюють радощі народні.
Одна в них спільна чути нитка
Від давнини і до сьогодні.
   «Як парость виноградної лози, плекайте мову!»,- закликав Максим Рильський. Він щедро висіяв добірні зерна свого поетичного слова на ниву української літературної мови. І вони проросли в ній, збагативши словник, розширивши палітри значень, висловивши красу мови у синтаксичних оповідних медитаціях.
   Сучасна українська мова – не тільки найуніверсальніша форма вираження менталітету нації, її долі, характеру і культури, а й один з найфундаментальніших факторів розвитку матеріальної і духовної  культури народу. Тому українська мова внаслідок історичного волевияву мільйонів стає мовою сімї і держави, освіти й виробництва, науки й культури, мистецтва і національної  церкви, а в зв’язку з цим – міра володіння нею є мірою духовності, культури, гуманістично-державного мислення нашого сучасника.    
               До цієї визначної події в бібліотеці організована книжкова виставка « Мова, наша мова – пісня стоголоса», а також підготовлена літературна година-гра « Мова українська – знайома незнайомка».